Збори з «музейним» душком

Так званий ХІІ з’їзд партії «Наша Україна», який пройшов минулої суботи під головуванням колишнього голови політради Сергія Бондарчука, прийняв рішення про самоліквідацію «НУ». Ніби доводячи абсурдність свого заходу, голов­ним «ліквідатором» партії Ющенка розкольники призначили його брата — Петра Ющенка.

Бондарчук наголошував, що закликав на з’їзд самого Віктора Ющенка, аби прозвітував. Але той не прийшов. Натомість Ольгу Бігус — голову Молодіжної ради партії й члена президії партії Ющенка, яка прийшла виступити перед зібранням, аби пояснити людям, що їх використовують у політичному замовленні і брудних провокаціях, охорона Бондарчука грубо виштовхала на вулицю, де в цей час проходив пікет молодіжного крила «Нашої України». Пікетувальники тримали плакати з написами: «Ющенко — наш лідер!», скандували: «Зрадники — геть!» і роздавали листівки із закликом брати участь «у справжньому з’їзді «Нашої України» 18 травня 2013 року. Виключений з партії і звільнений з посади голови політради Бондарчук (а кадрові зміни в «НУ» вже офіційно зареєстровані у Мін’юсті) пройшов на свій «з’їзд» через чорний вхід.

Учасники зібрання, серед яких мітингуючі помітили чимало випадкових осіб, зокрема дві делегації студентів київських ВНЗ, яким було видано мандат для прийняття рішень, ухвалили рішення передати установчі документи, печатки та прапори партії до музею історії Помаранчевої революції при «Могилянці».

Колишній міністр юстиції, заступник голови політради «НУ» Микола Оніщук вважає нелегітимним рішення розкольницької частини «Нашої України» про ліквідацію партії. «Нелегітимність зібрання, на якому головував Сергій Бондарчук, обумовлюється наступним. Сам Сергій Бондарчук і низка керівників обласних організацій, які приїхали, на день проведення з’їзду вже не були членами партії. Останнім рішенням політичної ради — 23 лютого — вони були виключені з партії. По–друге, рішення обласних конференцій, на яких начебто обиралися делегати на «з’їзд», легітимним складом політради — найвищого органу партії — були скасовані. Таким чином «кошові» — особи, які прибули на це зібрання, не мали на це належних повноважень. І останнє. Рішення про скликання з’їзду, за статутом партії, ухвалюють політична рада партії або президія партії на вимогу не менше 14 обласних організацій. І політрада і президія партії рішень про проведення з’їзду 2 березня не ухвалювали. Таким чином, у природі не існує повноважного статутного органу про скликання з’їзду 2 березня. Це було ініціативне зібрання, яке за визначенням не могло ухвалювати рішення, що мають для партії правове навантаження. Ухвалене рішення не створює для партії жодного статутного чи правового наслідку», — ­пояснив у коментарі «УМ» Микола Оніщук.