Благодійність у законі

«Благодійність: підзвітно, прозоро, публічно» — так називалася цьогорічна конференція Українського форуму благодійників, що відбулася в Києві 21 лютого. Понад 70 експертів та доповідачів з України та країн Заходу поділилися з близько 300 організаторами доброчинної діяльності досвідом та баченням, як зробити українську благодійність прозорішою. Адже небагато хто з наших співвітчизників готовий давати гроші благодійним організаціям «невідомо на що», без права дізнатися, що стало з їхніми пожертвами...

Прозорість і підзвітність

«Наша мета — підняти значення благодійності, залучити до неї більше людей, — каже «УМ» директор Українського форуму благодійників Анна Гулевська–Черниш. — Як показало наше дослідження, лише 20 відсотків мешканців України час від часу долучаються до благодійних справ. Із них лише 3—5 відсотків довіряють благодійним організаціям. Люди не знають, чим займаються такі організації». Пані Анна розповіла, що така конференція — єдиний майданчик в Україні, де зустрічаються й обмінюються досвідом представники благодійного сектору. Цього разу учасники конференції, зокрема, отримали «рецепти» плекання суспільної довіри до своїх проектів від професора теології університету Манітоби, директора Центру українських канадських студій доктора Романа Єринюка та ініціатора і координатора однієї з найпопулярніших благодійних інтернет–ініціатив «Таблеточки» Ольги Кудіненко.

Інна Підлуська, заступник директора Міжнародного фонду «Відродження» (що славиться чіткою підзвітністю), провела один iз «круглих столів» конференції. «Люди повинні мати підстави вірити організаціям, що виступають від імені громадян, — пояснила «УМ» пані Інна. — Вони мають знати достеменно, куди йдуть їхні кошти. Тоді побільшає тих, хто готовий підтримати благодійну справу своїми грошима, часом чи працею».

Фонд «Відродження» щорічно публікує розлогі звіти про надані за рік гранти з контактною інформацією організацій, що їх отримали. «Серед наших пріоритетів — впровадження в Україні культури прозорості і відкритості, — розповідає Інна Підлуська. — Ми заохочуємо наших партнерів звітуватися не лише нам, а й громадськості. Із наступного року для великих грантів це стане обов’язковою вимогою. Ми хочемо, щоб надалі це ставало практикою в суспільстві».

Завдяки посильній участі багатьох співвітчизників можна реально впливати на якість життя своєї громади і країни в цілому. Є багато ініціатив, які могли б підтримати мільйони людей в Україні. Кожен по гривні — і вже чималенька сума. Поки що ж важливі ініціативи підтримуються часто на кошти закордонних благодійників. Скажімо, впровадження в Україні системи паліативної допомоги. «Кожна людина має право не лише на гідне життя, а й на гідну смерть. Кампанія «Стоп–біль», яку ми зараз підтримуємо, покликана полегшити доступ невиліковно хворих до знеболюючих препаратів. Вони не встигнуть стати наркоманами, втім свої останні кілька місяців проживуть без тортур», — розповідає Інна Підлуська.

Фонд «Відро­дження» уклав багато меморандумів про співпрацю з урядовими організаціями, його експерти є майже в усіх громадських радах при міністерствах. Нещодавно підписали меморандум також зі Світовим банком. Відтепер представники громадських організацій за гранти фонду зможуть моніторити ефективність проектів, що реалізуються в Україні за кошти Світового банку, зокрема в системі опалення, енергозбереження, водопостачання.

Закон і податки

У лютому 2013 р. Президент України підписав новий Закон «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Верховна Рада ухвалила його в другому читанні 5 липня 2012, а зареєстрували законопроект у ВР ще 26 квітня 2010 року. Цей законопроект «просували» ряд провідних організацій громадянського суспільства України — Український незалежний центр політичних досліджень, Український форум благодійників,  Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000», Благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України», фонд Віктора Пінчука, Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» та інші. «Закон змінює правила гри і вносить багато нового, — розповів на конференції один із розробників закону, керівник програм Українського незалежного центру політичних дослі­джень Максим Лациба. — Це збільшення можливостей для благодійних організацій, передусім скорочення термінів реєстрації: тепер це не два місяці, як було досі, а лише три робочі дні. Уже немає територіальної прив’язки, спрощене управління благодійною організацією».

Закон вводить нові види благодійної діяльності і детально їх прописує. А це опіка і піклування, соціальні послуги, подолання бідності, стимулювання економічного розвитку, права людини тощо. Тепер, нарешті, є законодавче визначення, що таке «благодійний грант».

«Ми вітаємо появу цього закону. Загалом він прогресивний, хоча його недостатньо, аби повністю запрацював механізм благодійності, — каже Інна Підлуська. — Тепер потрібні зміни до Податкового й Цивільного кодексів. Для нас важливо, щоб сприятливе законодавче поле для благодійності розвивалося за європейськими стандартами. А це прозорість, підзвітність і повна відповідальність за кожну копійку, що надходить до благодійної організації. Закон створює для цього всі умови. Хоча ще недостатньо стимулів, аби благодійників було більше, а тi, хто потребує допомоги, отримували її простіше».

Громадські організації вже напрацювали низку нових пропозицій. Одна з них — зменшення оподаткування благодійних СМС–зборів, адже нині податок «з’їдає» до 50 відсотків iз кожної пожертвуваної гривні. «Потрібно доопрацювати питання оподаткування благодійної діяльності та податкового тиску на отримувачів допомоги, — ділиться планами Максим Лациба. — У Західній Європі підприємства можуть вирахувати з податків набагато більше відсотків, якщо жертвують на визначені законом цілі. У Литві — 20 відсотків, у Португалії — 70—80 відсотків, в Україні — лише 4 відсотки. Треба дати більше стимулів корпоративним благодійникам. І слід запроваджувати знижену ставку ПДВ на благодійну продукцію, скажімо на книги для незрячих, як це є в усьому Євросоюзі, а також у Росії. Це стимулюватиме вироблення товарів та послуг, потрібних першочергово».

Недоброчинне? Віддайте назад!

В Україні близько 12 тисяч різних благодійних фондів. Не всі з них справді роблять щось доброчинне. Згідно з новим законом, благодійні організації зобов’язані на вимогу громадськості надавати інформацію про свою діяльність. Навіть «благодійні внески» у школах і садочках відтепер можна контролювати.

«Ці платежі не є обов’язковими, хоча ми розуміємо, що влада недостатньо фінансує установи освіти. Ми жертвуємо і можемо вимагати фінансового звіту — новий закон дає на це повноваження, — каже Максим Лациба. — Якщо ж отримувач благодійних надходжень витратив кошти на ремонт не спортзалу, як зазначалося, а директорського офісу — це нецільове використання, і люди можуть вимагати повернути ці кошти через суд чи в інший спосіб».

Закон забороняє надавати благодійну допомогу політичним партіям і на політичну агітацію. «Саме це стало однією з причин, що Прем’єр Азаров упродовж півроку вимагав вето на цей закон, аж поки завершилася виборча кампанія», — нагадує Максим Лациба. Визначено також порядок публічного збору коштів. Тепер жертводавець має право попросити в осіб із карнавками, які просять на операції й лікування, нотаріально завірене доручення від організації, для якої вони збирають гроші. Хоча таке нововведення не всім подобається. «Як ми можемо надати посвідчення всім добровольцям, яких посилаємо в магазин інкасувати нашу скриньку? — дивується директор Благодійного фонду «Подільська громада», що у Вінниці, Андрій Дручинський. — Вони раз на півроку міняються. А нотаріально завірена довідка коштує 30—50 гривень».

Максим Лациба пояснює, що це зроблено для підвищення захисту від шахрайств. «Уже не повинно бути такого, що від вашого імені хтось збирає гроші, а ви про це навіть не знаєте, — переконує пан Максим. ­— Обов’язково слід підписати контракт між родиною та добровольцями, що збирають кошти на лікування дитини».

ДОВІДКА «УМ»

Український форум благодійників — перша в Україні професійна асоціація благодійних фондів, організацій і бізнес–компаній, які працюють у сфері доброчинності. Форум створено у 2004 році з ініціативи семи провідних міжнародних та вітчизняних фондів. Нині він об’єднує 28 організацій. У 2007–му Форум здійснив перше всеукраїнське дослідження сектору благодійності «Благодійні інституції України: сучасний стан та перспективи розвитку». З 2008–го організовує щорічні міжнародні конференції «Європейський вимір української благодійності».

ІНІЦІАТИВА

Нещодавно відомий підприємець і доброчинець Віктор Пінчук заявив, що половину чи більше своїх статків за життя і після нього готовий інвестувати в благодійні проекти у сферах освіти, охорони здоров’я, доступу до сучасного мистецтва і просування України у світі. «Пострадянська трансформація пройшла дуже болісно для України та інших країн регіону. Дехто з нас користувався можливостями, які виникали, щоб заробити свої статки. Сьогодні прийшов час вкладати в благодійність, щоб якомога більше громадян змогли отримати користь від цих інвестицій», — зазначив пан Пінчук.

На прохання «УМ», цю ініціативу прокоментував керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максима Лациба: «Ця заява пов’язана не з новим законом, а з новою модою американських багатіїв. «Клятва дарування» заснована в 2010 році мільярдерами Білом Гейтсом і Уорреном Баффетом. Добре, що Віктор Пінчук задекларував такий намір, тепер йому треба підписати меморандум, оригінал якого зберігатиметься в Америці. Уже понад 100 багатіїв США та інших країн приєдналися до цієї ініціативи».