«Плану Б» для України немає

Учора в Києві відбулося одразу кілька прес–конференцій за участю експертів, які коментували результати понеділкового саміту «Україна–ЄС». Думки розділилися. Частина політологів вважає, що саміт приніс нову надію для України. Інші експерти налаштовані скептично щодо перспектив підписання угоди про асоціацію України з ЄС та впровадження всеохопної зони вільної торгівлі.

«Не можна сказати, що цей саміт приніс Україні успіх, оскільки влада навряд чи виконає всі вимоги, які висунув ЄС. По–друге, заява, яку підписали під час саміту, повністю складається з формул європейської сторони. Жодна наша пропозиція у порядок денний не потрапляє», — каже директор інформаційно–аналітичного центру «Перспектива» Павло Рудяков.

«Не можна категорично казати, що це неуспіх, оскільки саміт відбувся набагато краще, ніж ми того очікували, — натомість зазначає політолог Олександр Палій. — Євросоюз надав допомогу в 610 мільйонів євро, і в нашому випадку це дуже вагомі гроші. Це найбільша сума, яку виплачували країнам, які не є членами ЄС. І це можливість здійснити реформи, необхідні нашій країні».

Нагадаємо, Брюссель ще раз наголосив на вимогах щодо реформування судової й виборчої систем, вирішення питань щодо корупції та політв’язнів. І рішення мають бути вже до травня — «дедлайн» вказаний чітко. На думку соціолога Ірини Бекешкіної, директора Фонду «Демократичні ініціативи», ці питання є вимогами до влади насамперед українського суспільства, а не ЄС. «Громадяни, за нашими дослідженнями, абсолютно не довіряють українській судовій системі, оцінюючи її за 10–бальною шкалою у 2 бали. Щодо корупції, то тут взагалі без коментарів, а вибори — це вже давно не волевиявлення громадян, а цирк, який просто не розуміють у Європі», — каже Бекешкіна.

На думку Рудякова, вчасно виконати вимоги цілком можливо. Головне питання — чи зацікавлена в цьому влада? Якщо ні, то режим Януковича й надалі буде шукати пояснення для Брюсселя, чому український віз залишається на місці. Однак, схоже, в такому випадку влітку вже можна буде не сподіватися на підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом — поїзд піде. І не виключено, що Янукович сяде на поїзд в іншому напрямку, вважає Ігор Жданов, президент аналітичного центру «Відкрита політика». За його словами, «не варто забувати про Митний союз і Росію — у випадку, якщо ми полінуємось здійснити реформи [заявлені ЄС], Росія розпочне шалений тиск на владу і в короткий час досягне свого».

Директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко має таку думку: «Росія впевнена у тому, що Україна в ЄС не ввійде, не виконає вчасно вимоги, та й влада не на це спрямована. Відмовки можуть бути різними, але факт полягає в тому, що Росія переконана в нашій бездіяльності щодо ЄС, тому і спокійна в цій ситуації».

Олександр Сушко каже, що дехто з українських посадовців розраховує на «план Б» у тому випадку, якщо не вдасться вчасно реалізувати вимоги, висунуті на цьому саміті. Тобто, мовляв, дочекаємося й наступних поблажок. «Але варто зважити, що в Євросоюзі на «план Б» ніхто не розраховує. Тобто в нашому випадку це «або пан, або пропав», — каже експерт. — Поки м’яч на нашому полі, потрібно користуватися цією можливістю. А то ми можемо загратися і не помітити, як програємо».

Щодо суми макрофінансової допомоги, яку ЄС виділив Україні (а 610 млн. євро — справді немало), то, кажуть політологи, вона може допомогти Україні у вирішенні багатьох нагальних питань. «Головне, щоб ці гроші не розкрали», — зазначає Олександр Палій.

НЮАНС

Пікет із чотирьох осіб, виставлений Віктором Медведчуком у Брюсселі в понеділок, канал «Росія» прогнозовано представив як «українці проти вступу до Євросоюзу».

Хай там як, а частина суспільства справді стоїть на таких позиціях. Чому? Бо не всі громадяни мають змогу подорожувати Європою, вважають експерти. «Якби українці побачили, як живуть європейські країни, вони навряд відмовилися б від такого життя, заробітної платні та можливостей», — говорить Олександр Сушко. Натомість громадяни знають про російські реалії і вважають, що в союзі з РФ жити стане краще.