Замість давно обіцяної великої прес–конференції Президент Віктор Янукович, який так боїться спілкування з незалежною пресою, минулої п’ятниці став головним героєм телевізійного проекту центральних каналів «Діалог з країною». Припущення підтвердилися: програму жорстко курирувала адміністрація Президента, запитання «з народу» були домашніми заготовками, а стороннім людям було зась потрапити в цей ефір. За винятком київського Майдану, де трапився збій.
Реальність майдану
Як з’ясувалося, більшість людей, які прийшли на Майдан, — державні службовці та бюджетники, яких відправили на «розмову з Президентом» у розпал робочого дня. Більшість із них на запитання журналіста «УМ»: «Чому ви тут?» — відповідали однаково: «Прийшли підтримати Президента». Проте були й ті, хто не соромився заявити, що вони стоять за гроші.
Година такої «підтримки» коштувала від 60 гривень. Як розповіла «УМ» студентка київського коледжу, вона дізналася про цей платний захід із соціальної мережі «Вконтакте», де дівчині запропонували постояти чотири години і одержати 240 гривень. На питання, як саме Президент спілкується з громадянами, студентка не змогла відповісти, сказавши: «Моя задача — постоять, а что здесь происходит, меня не интересует».
Але це найдешевші розцінки, про які нам вдалося дізнатися. Старші громадяни, які прийшли на Майдан за списками і реєструвалися ще до 11–ї, одержали по 100 гривень за годину. Вони також мали відстояти усі чотири години, не відходячи від зазначеного місця біля журналіста каналу «Інтер». Таких «куплених» було немало, оскільки головна їх задача полягала в тому, щоб не пропускати в перші ряди тих активістів, хто дійсно безкоштовно прийшов на Майдан і хотів поставити різке запитання керівникові держави.
«У такі моменти я думаю, невже людей сприймають за повних дурнів?» — коментує ситуацію на майдані Андрій Скіпальський, голова громадської організації «Життя», якому організатори ефіру пригрозили фізичною розправою за те, що він хотів поставити питання щодо Біличанського лісу.«Коли я спробував пробратися в перший ряд, мене затиснули і пригрозили, що якщо я ще раз спробую пройти вперед, то мені поламають ноги», — каже Андрій.
Абсурд не закінчився навіть після штовханини, яка ледь не переросла в бійку ще задовго до ефіру. Щоб утихомирити натовп на Майдані, людей пустили в ефір програми «Подробиці». Янукович їх, звісно, не почув, бо пряме включення з майдану в ефір «Діалогу з країною» відбулося лише о 14.05. І тут знову почалася шарпанина. Після першого стриманого запитання дівчини про зелені насадження мікрофон схопила пенсіонерка Людмила Стригун із села Потіївка Білоцерківського району, яка нарікала на те, що їй, дочці покійного інваліда війни, не проводять у хату телефон і не роблять ремонт.
Віктор Янукович вочевидь був шокований «революційністю» Майдану й пообіцяв допомогти не тільки цій жінці, а й усім невдоволеним — мовляв, хай дають свої запитання і скарги представникові АП (а той встиг добігти до Хрещатика з Банкової ще під час цього включення). Як було видно, Президент справді розхвилювався від такого ексцесу. Він і сам у цьому зізнався, перервавши наступний діалог. Можна припустити, Янукович думав, що всі ті панегірики його владі і всі ті «потьомкінські села», які озвучують і показують в ефірі, — це і є реальне життя. «Я це не організовував», — прохопився Президент, певно, маючи на увазі постановочність шоу.
Покращення великого покращення
Аби не зіпсувати президентові картину «всеохопного покращення», організатори «Діалогу...» до останнього не повідомляли, де відбуватимуться включення і не допускали в ефір незалежних журналістів. Про проблему Тимошенко зі студії запитала лише журналістка «5–го каналу», тоді як решта телевізійників на чолі з Савіком Шустером усіляко підігрували Лідерові.
А загалом «Діалог із країною» звучав приблизно так: «У нас у селищі Городок хоч і сталися покращення на краще, просимо вас ще покращити». — «Обов’язково відреагую і покращу!» — обіцяв Лідер.
Крім іншого, він обіцяв дарувати сиротам автобуси, не піднімати ціни на газ для населення, не продавати газотранспортну систему (але, можливо, здати її в оренду), організовувати зимову Олімпіаду на трьох із Польщею та Словаччиною.
Учасники «Діалогу...» з іншого боку екрана — усі як один у новеньких спецівках (якщо пролетарі) чи у святковому вбранні (якщо інтелігенти) — старанно грали свої ролі, видаючи в ефір зазубрений текст запитань. Більшість збивалася, як школярі біля дошки. А жінка з кіровоградського театру видала апофеоз гротеску, прочитавши Януковичеві справжню оду з максимальним артистизмом.
Одна «питальниця» обмовилася за Фрейдом: «Ми в Уркаїні...» Лише це мало щось спільне з реальністю. І бабця Людмила з Потіївки. Яка відмовилася від подарованого за вказівкою згори мобільного телефона, бо «їй подачок не треба».