Українцям повернуть мову?

Минуло півроку, відколи в Україні діє Закон «Про засади державної мовної політики». Нагадаємо, що, підписуючи той скандальний законодавчий акт, Президент України Віктор Янукович запевнив, що незабаром до нього буде внесено зміни. Спочатку нам обіцяли, що вони будуть готові у вересні. Згодом у жовтні Янукович запевняв, що вони ось­ось будуть готові. То чому ж їх і досі не внесено в закон?

Як розповів «УМ» директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ та член робочої групи з розробки відповідних змін Микола Жулинський, зміни до закону «доопрацьовані, обговорені, узагальнені та мають відповідні експертні оцінки, зокрема й від Національної академії наук України, підписані її президентом Борисом Патоном». «Вони передані Леоніду Кравчуку і, наскільки мені відомо, вчора чи позавчора він мав особисто зустрітися з Президентом України і просити його передати ці зміни до ВР, аби забезпечити першочерговість їх розгляду в парламенті, — повідомив у середу нам Микола Жулинський. — Але чи така зустріч відбулася, точно не можу сказати».

Чому так довго тривала «робота над помилками»? «Наскільки мені відомо, адміністрація Президента почала вимагати, щоб були проведені відповідні експертизи, відбулося їх детальне обговорення, — каже пан Микола. — Поправки відсилали на доопрацювання, тому це затягнулося. Хоча ми сподівалися, що все вдасться зробити дуже швидко». Член робочої групи розповідає, що підготовлені поправки є досить суттєвими, вони передбачають навіть зміну назви самого закону. Пан Микола запевняє, що поправки знімуть «усі ті проблемні напруги, які були викликані законом Ківалова—Колесніченка і які порушували відповідні статті Конституції України». «Через весь закон домінантно проходить статус української мови як державної, — каже Микола Жулинський. — Там чітко визначено, що українська мова як державна функціонує в усіх сферах суспільного життя України, в судах, у війську, серед державних чиновників. Далі визначено статус так званих регіональних мов і те, як можна добиватися надання такого статусу мові. Зокрема, ініціатива має виходити від громади, вона передає своє клопотання до обласної ради, а обласна — до Верховної Ради. І тільки парламент може надати мові статусу регіональної, а не місцева рада».

Які ж шанси, що підготовлені робочою групою зміни будуть підтримані у ВР? «Вважаю, що шанси є, — переконаний пан Жулинський. — Ви знаєте, що опозиція в парламенті вимагає відміни Закону «Про засади державної мовної політики». І для Партії регіонів, наприклад, внесення змін — це був би легший варіант, компромісніший. Особисто я наполягав би на прийнятті цих змін до цього закону. Оскільки боюся, що відмінити його буде надзвичайно складно і непросто. Я, наприклад, не знаю процедури і механізму, як це можна зробити. Тому краще піти шляхом змін до існуючого закону. І зняти цю проблему, яка досі є однією з найгостріших у політичному протистоянні».