Максим Мосенцев. Фото з сайта amazonaws.com.
...Того вечора мене продали за 20 гривень, але я була щаслива! Адже ці гроші підуть на лікування 16річного Максима Мосенцева. У хлопця більше року тому лікарі діагностували гострий мієлобластний лейкоз. Щоб зібрати кошти на післяопераційну реабілітацію, громадська організація «Фундація регіональних ініціатив» (ФРІ) влаштувала благодійний аукціон побачень.
Загалом на аукціоні було представлено 54 лоти, продалось близько половини. Ставки починались від 10 гривень. За деяких учасників пропонували навіть 200 гривень. 24річну Юлію, керівника відкритих програм у Міжнародному інституті бізнесу, купили за мінімальну ціну, однак вона задоволена тим, що зробила внесок у добру справу. Дівчина є донором крові та кілька разів їздила в дитбудинки, однак такий вид благодійності для неї новий. Юлія дізналась про аукціон від знайомого й обов’язково розповідатиме друзям про подібні заходи. Каже: такий метод залучення людей до благодійності тим і цікавий, що приносить новий досвід і знайомства.
Для мого «покупця» Євгена, студента другого курсу Київського політехнічного інституту, аукціон — перший досвід доброчинності. Хлопець узяв участь у заході через те, що це цікавий і незвичайний спосіб допомогти людині, а ще — можливість здобути нових друзів. Євгена запросила на аукціон знайома, і він настільки захопився ідеєю, що загітував взяти участь у заході одногрупницю.
Аукціон благодійних побачень столичний осередок ФРІ проводить уперше. Ідея подібних заходів не нова, однак, на думку організаторів, досить свіжа й цікава. Попри те, що багато людей відгукується і просто переводить гроші на спеціальні банківські рахунки, такий неформальний спосіб дозволив залучити до благодійності молодь. Інформацію про аукціон громадські активісти поширювали через знайомих і соціальні мережі. Для участі в заході учасникам потрібно було заповнити анкету й розмістити своє фото у спеціальних альбомах. Далі протягом кількох тижнів проводився сам аукціон — покупці пропонували ціну за лот просто в коментарях під фото. На фінал зібралися тільки переможці. Як і в звичайних аукціонах, ними стали ті, хто запропонував найвищу ціну за лот. Вони розплачувалися з оргкомітетом, знайомилися зі своєю «покупкою» та йшли на побачення.
За словами організаторів, завдяки аукціону на лікування Максима вдалося зібрати майже 1600 гривень. І це не рахуючи пожертвувань від тих, хто так нічого й не купив. Деякі учасники, які «програли» у торгах, просто просили банківські реквізити й перераховували кошти.
Олена, одна з організаторів аукціону, добре знає Максима. Вони разом займалися в секції дайвінгу і підводної фотографії у Харкові. У хлопця багато друзів, бо він навдивовижу веселий і чуйний, розповідає Олена. До того ж Максим талановитий — робив успіхи у грі на піаніно й скрипці. Крім дайвінгу, захоплювався туризмом, завжди був активним. Коли друзі дізнались про хворобу, відразу почали збирати гроші на лікування. «Якби не підтримка людей, ми б не знали, що робити», — розповідає Інна, тітка Максима.
Лейкоз у хлопця виявили випадково більше року тому. Спочатку кілька місяців у нього була висока температура, лікували запалення легенів. А потім лікарі поставили правильний діагноз. Відтоді Максим переніс дві операції в Ізраїлі, зараз проходить реабілітацію. Його ранок починається з прийому жмені ліків, і так кілька разів на день, без вихідних. Кожен препарат дуже дорогий. Один «Віфенд», який використовують для лікування грибка в легенях (таке ускладнення викликала хіміотерапія), обходиться на тиждень у понад тисячу гривень.
Тішить те, що аналізи показують позитивну динаміку. Сам Максим не засиджується вдома — хоч і ненадовго, але виходить погуляти надвір, спілкується з друзями. Один раз хлопець навіть чистив сніг біля під’їзду — обридло «відпочивати». Також Максим активно надолужує згаяне у школі, проходить уроки за індивідуальним графіком. А ще в нього з’явилось нове захоплення — акваріум. Максим доглядає за рибками і мріє про той день, коли зможе знову вільно плавати й робити підводні знімки. Але для цього треба остаточно побороти хворобу...
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
