Анемія загрожує людині в різні періоди її життя, як при захворюваннях, так і при деяких фізіологічних станах. Розвиток недуги обумовлюють якість харчування, захворювання кишечнику, печінки, нирок, гормональні порушення та оперативні втручання. Вона може бути як самостійним захворюванням, так і супутнім симптомом інших внутрішніх негараздів в організмі, зокрема сигналізувати про інфекційну чи онкологічну проблеми. Анемія має свої небезпеки і вимагає тривалого лікування.
Дефіцит, про який ми не знаємо
Фахівці стверджують: анемія, в основі якої лежить зменшення кількості гемоглобіну або еритроцитів у крові, — досить поширене захворювання. З усіх її видів, за спостереженнями лікарів, найчастіше зустрічається залізодефіцитна. Залізо — дуже важливий мікроелемент, який входить до складу гемоглобіну і міоглобіну, бере участь у тканинному диханні та інших важливих процесах. Нестача цього мікроелемента призводить до порушення діяльності всіх органів.
— Значна частина населення має прихований дефіцит заліза в організмі, який iще не переріс в анемію. Якщо він виникає, то зазвичай розвивається поступово і тривалий час, — розповідає київський лікар–гематолог Віктор Негоденко. — Як розвивається захворювання? Спочатку організм витрачає залізо з місць, де воно міститься в запасі, — це кістковий мозок, селезінка, печінка. Згодом розвивається дефіцит у тканинах — слизовій, м’язах, шкірі. Відтак шкіра стає сухою, лущиться, страждають волосся й нігті. Розвиваються дистрофічні зміни в слизових оболонках, з’являються хронічні атрофічні гастрити. На тлі залізодефіциту всі захворювання протікають набагато важче, організм відновлюється довше, знижується імунітет.
На думку Віктора Івановича, більшість людей не здогадуються, що мають дефіцит заліза в організмі. Найчастіше ця проблема виникає у жінок: майже кожна друга жінка, каже лікар, потерпає від цієї проблеми.
«Хочу крейди з лимоном!»
Залізодефіцитна анемія сигналізує про себе певними ознаками, на які ми зазвичай не звертаємо уваги.
— Майже в усіх хворих з’являються дивні уподобання: хочеться їсти щось незвичайне або відчувати різні запахи, — пояснює лікар–гематолог. — Скажімо, нерідко у таких людей виникає бажання погризти крейду, і вони справді споживають її ледве не кілограмами. Комусь хочеться «смакувати» сире тісто чи м’ясо, невідварені макарони. Інші відчувають потяг до звичайних продуктів, але споживають їх у надмірних кількостях. Скажімо, кілограмами їдять лимони. Багатьом подобаються незвичні аромати — запах свіжої фарби, ацетону, бензину, сірки від згаслого сірника. Переважно люди пояснюють такі дивацтва індивідуальною особливістю організму, насправді ж це — переконлива ознака залізодефіциту. Чому виникають такі вподобання — пояснити важко. Але буквально через тиждень після початку лікування вони зникають.
Трапляється, що жінкам постiйно докучають ламке волосся, суха шкіра, розшарування і ламкість нігтів. Вони намагаються вирішити проблему щораз новими засобами і навіть не підозрюють, що мають залізодефіцитну анемію. Потрібно вилікувати її, і шкіра стане красивою, нігті — міцними, зачіска — розкішною.
Які ще ознаки мають насторожити людину? «Для анемії характерні швидка втомлюваність, запаморочення, зниження працездатності, в’ялість, поява задишки при фізичних навантаженнях, — зауважує Віктор Негоденко. — Хворі погано переносять спеку, надмірно мерзнуть у холод. На розвиток хвороби вказує бліда шкіра обличчя. Хоча в кожного анемія проявляється індивідуально».
Якщо ви помітили в себе характерні ознаки або на залізодефіцитну анемію вказують результати аналізу крові, не баріться з візитом до лікаря. Без кваліфікованої допомоги вилікувати анемію неможливо. Насамперед треба звернутися до терапевта. Якщо виникне потреба, він направить вас до гематолога.
У зоні ризику — підлітки, вагітні жінки, вегетаріанці
Перш ніж лікувати недугу, лікар має визначити причину анемічного синдрому. Для цього слід зробити клінічний аналіз крові та повне обстеження організму.
— Одна з причин дефіциту заліза в організмі — хронічні кровотечі, — пояснює Віктор Іванович. — Вони можуть траплятися при тривалих і рясних менструаціях, геморої, захворюваннях шлунково–кишкового тракту (виразковій хворобі, поліпозі кишечнику чи шлунка), при хронічному захворюванні нирок, інших недугах. Втрата заліза відбувається і при частих легеневих та носових кровотечах, при неконтрольованому донорстві. Розвиток залізодефіцитної анемії у жінок часто пов’язаний iз вагітністю і пологами. Під час вагітності жінка віддає малюку частину своїх «запасів» заліза. Якщо вагітна має дефіцит заліза і не лікується, її дитина також недоотримає цього важливого елементу. І малюк народиться з прихованим залізодефіцитом. Анемія часто розвивається у підлітковий період — у час активного росту дитини.
Недуга виникає також через збіднений раціон, коли людина не отримує достатньо заліза з їжею. В особливій групі ризику — вегетаріанці, адже вони не їдять м’ясо — головне джерело заліза.
Сто грамів м’яса щодня
За словами лікаря, вилікувати анемію з допомогою самого харчування неможливо. Необхідно також приймати препарати заліза. Хоча і раціон також має велике значення.
— Харчування має бути різноманітним і збалансованим. Основа раціону при лікуванні анемії — м’ясо, овочі та фрукти. Важливо мати в меню каші з круп, картоплю, макарони, але вони не повинні переважати. Корисні також соки. Вважається, що хворий на анемію має вживати не менше 100 грамів м’яса щодня в будь–якому вигляді — варене, запечене чи смажене, у вигляді котлет чи тефтель. Найбільше заліза містять телятина, яловичина, значно менше — свинина та курятина.
У випадку з препаратами заліза найголовніше — правильне дозування та термін лікування. Зазвичай воно тривале — позбутися хвороби за десять днів нереально. Лікуватися доводиться мінімум три місяці, іноді — рік. Усе залежить від ступеня недуги й індивідуальних особливостей організму.