«Знав половину політбюро, був на сходках»

За два дні слідчий–суддя Печерського райсуду столиці Оксана Царевич допитала ключового свідка прокуратури у справі про вбивство Євгена Щербаня — Ігоря Мар’їнкова. Допит відбувся за відсутності головної підозрюваної — екс–Прем’єра Юлії Тимошенко та її групи підтримки — нардепів від опозиції. Адже якщо у середу народних обранців силою виштовхали з суду бійці спецпідрозділу «Беркут» (перед цим депутати сперечалися з суддею Царевич та обіцяли їй місце у тюрмі), то вчора їх просто не пустили в будівлю печерської Феміди без пояснення причин. Тож обурений перший заступник голови ВО «Батьківщина» Олександр Турчинов змушений був спілкуватися з пресою, обпершись руками на каски «беркутівців». Не факт, що опозиціонери потраплять до суду сьогодні, на допит чергового свідка у справі Щербаня.

Весна. Готель. Юля

Те, що бійці спецпідрозділів «Грифон» і «Беркут» позавчора перевищили свої повноваження стосовно опозиціонерів, визнають навіть у Партії регіонів. Нардеп від ПР Дмитро Святаш нагадує про недоторканність обранців згідно зi ст. 80 Конституції, утім і самі «недоторканні», на його думку, порушували дисципліну судового провадження і права судді. Мовляв, якщо є питання до її дій, варто звертатися до Вищої ради юстиції, а не ображати суддю Царевич.

Відсутність Ледi Ю та «біло–сердешних» депутатів забезпечила комфортні умови допиту для свідка Мар’їнкова, уродженця Донецька. Вiдтак він міг повністю віддатися спогадам про криваві 90–ті. Тим більше що, за словами самого свідка у дорогому пальто, в окремих подіях він відіграв не останню роль.

«Я закінчив елітну школу... Я мав свою фірму, свій банк, ресторан. Моїм першим заступником вiсiм років був мер Донецька, — гонорово розповів Мар’їнков. — Я сидів в одному приміщенні з УБОЗ, у мене начальником охорони був начальник донецької міліції. У мене був не один, а три мерседеси. Мене охороняла «Альфа». Я знав половину політбюро. Я знав багатьох, і мене знали і поважали. Я знав «ху із ху», був на сходках».

Мар’їнков стверджує, що знав ватажків банди, яка восени 1996 року вбила депутата Щербаня, — Олександра Мільченка на прізвисько «Матрос» та Євгена Кушніра. Окрім бандитів, які нібито обговорювали в його присутності замовні вбивства, він ще й товаришував із заступником голови МВС, генералом Едуардом Фере. При цьому Мар’їнков каже, що ні з Павлом Лазаренком, ні з Юлією Тимошенко (які, за версією Генпрокуратури, замовили вбивство Щербаня) особисто знайомий не був.

Пан Мар’їнков нiбито досі не може забути випадкову зустріч із Ледi Ю та її запах сімнадцять років тому. За його словами, була пізня весна 1996 року. Він тоді знімав кілька номерів у столичному готелі «Національний», там же жив «Матрос», а в іншому номері — Юлія Володимирівна. Інколи в цьому готелі зупинявся Кушнір. І треба ж такому статися: одного дня свідок побачив усіх їх разом на готельнiй рецепцїї. При цьому панi Юлiя, очiльниця газової корпорацiї «ЄЕСУ», нібито мило спілкувалася з ватажками банди кілерів — Мільченком та Кушніром. «Сумка в Тимошенко була від «Шанель». Ні... сумка була «Гуччі», а пахла вона «Шанель», — поділився такими спогадами із судом Ігор Мар’їнков. І додав, що пізніше бандити сказали йому, що «блага можуть і від Юлі надходити».

«А гроші очкарик скрисив»

Учора під час перехресного допиту захист Тимошенко наголосив, що під час процесу над бандою Кушніра у 2003 році та ще у двох процесах свідок Мар’їнков жодного разу не згадував прізвище їхньої підзахисної. До того ж плутається у цифрах: в одному випадку казав, що кілерам мали заплатити 3 млн. доларів, в іншому, що десь 1,8–2 млн. Але пан Ігор нині каже, що він «просто вважав Тимошенко одним цілим з Лазаренком», як йому про це казали «Матрос» та Кушнір, хоча й визнає, що безпосереднім учасником тих подій він не був. І додає, що раніше слідство цікавила не Юля, а Павло Іванович, тож його свідчення щодо ЮВТ «блокувалися прокуратурою».

Знову ж таки, від свого іншого знайомого авторитета Рябіна він дізнався, що «Лазаренко і Тимошенко хотіли вбити Щербаня, бо у них був бізнес–конфлікт» (тим самим свідок Мар’їнков вказав на можливий мотив злочину). А ще пізніше, у 1997 році, Кушнір йому нібито сказав, що «очкарик (тобто Лазаренко. — Авт.) їх кинув», не розрахувавшись повністю за вбивство. Свідок додає, що після вбивства Щербаня наступними жертвами ­вбивць на замовлення Лазаренка мали бути Ігор Бакай та Олександр Волков. Але цих жертв кілери «законсервували» до остаточного розрахунку за попереднє вбивство. Згодом це замовлення зірвалося, бо Лазаренко певну частину грошей, за словами свідка, «скрисив».

Захисник Тимошенко, нардеп і екс–заступник голови СБУ Андрій Кожем’якін намагався з’ясувати у свого часу заарештованого за торгівлю зброєю Мар’їнкова, чи співпрацював той зі спецслужбою. На що свідок зауважив, що штатним свідком СБУ ніколи не був. Він не відповів на запитання адвокатів, у яких саме колах — правоохоронних чи кримінальних — отримав прізвисько «Лисий».

Сьогодні в рамках досудового розслідування у справі Щербаня допитають ще одного свідка. Прокурор Олег Пушкар відмовився уточнити його ім’я.