«Десант» Прикарпатського університету в Михайлiвському — російській архіоколиці — щоліта очікують, ледь не як манни небесної. До приїзду доброчинців із Західної України керівництво тамтешнього музею–заповідника імені О. С. Пушкіна готує обширний фронт робіт. І не помиляється у своїх очікуваннях. Приміром, торік, як повідомляла агенція новин «Псковская лєнта новостєй», «У Михайлiвське з України приїхав загін чисельністю 19 осіб. Традиційно маючи в колективі вправних теслярів, загін замінив перекриття каплиці на кладовищі у Вороничі, відремонтував дах каплиці на Савчиній гірці, а також наново пофарбував нижній ярус фасаду Георгіївської церкви».

Чому студенти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника вже чверть століття долають такий далекий шлях на північ, аби долучитися до збереження матеріальної культури сусідньої держави, з’ясовуємо в незмінного керівника михайлівських наукових експедицій, доцента Ярослава Мельника.