Ось уже сьомий рік у Свято–Вознесенській церкві, що біля станції метро «Деміївська», проводиться панахида за померлими на столичних вулицях безпритульними. Невеличка церква в своїх стінах зібрала велику кількість людей. Більше півсотні безпритульних та малозабезпечених прийшли згадати своїх загиблих друзів. Свято–Вознесенська церква — чи не єдина в Києві, де безхатченків приймають так само, як і пересічних прихожан. І причащаються вони разом з усіма.

Нововолинські шахтарі вийшли на мітинг протесту проти закриття трьох місцевих шахт — № 1, 5, 9. Вони вважають, що закриття Першої та Дев’ятої шахт нині недоцільне, оскільки їхні ресурси ще не вичерпані. Закриття трьох із останніх чотирьох діючих шахт боляче вдарить по мешканцях 50–тисячного міста гірників, де на зорі української незалежності люди працювали на 11 вуглевидобувних підприємствах. Вугільники просять виділити додаткові кошти на завершення будівництва багатостраждальної шахти № 10, яку споруджують ще з 1989 року. Сьогодні це єдина в Україні шахта, яку будують й на яку покладають великі надії нововолинці, бо вона має забезпечити 1500 нових робочих місць.

Школу №18 у Черкасах було збудовано півстоліття тому. А от капітального ремонту в ній не було вже п’ятнадцять років. Дах її настільки став дірявим, що варто тільки пройти дощу, як iз бетонних панелей починає дзюркотіти. Особливо потерпають молодші класи, приміщення яких розташовані на другому поверсі школи.

Незвичний урок громадянської освіти влаштували для старшокласників Решетилівської гімназії ім. І. Олійника. Юнаки і дівчата прийшли на нього не з підручниками та зошитами, а з родинними реліквіями — вишитими рушниками, серед яких були й ті, що зберігалися у прабабусиних скринях. Саме рушник як оберіг роду й народу став головним героєм небуденного дійства, організованого вчителькою історії, фундаторкою музею гімназії Валентиною Кошовою. Про рушник і вишиті на ньому долі борців за волю України, шанованих громадою земляків розповідали і педагоги, й учні. Останні ж бо відвідують гурток «Дивоцвіт», де знайомляться з технікою вишивки й водночас вивчають її історію, збирають старожитності, «докопуються» до першовитоків українського етносу.