Черкащина лишилась єдиною областю в Україні, де досі працює МСЕК: чому?
Черкащина є єдиною областю в Україні, де досі працює МСЕК. >>
«Кров — буде!». Столичні виробники плазми і життєво необхідних препаратів запевнили: хвилюватися не варто. Фото з сайта www.gorodkiev.com.ua.
Із 16 лютого в Києві припинить свою роботу відділ переробки донорської крові Київського міського центру крові. Відповідне розпорядження ще торік у грудні підписав голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов. Проте тільки нині воно набуло серйозного розголосу з подачі депутата Київради від «УДАРу» Олексія Давиденка. «Столична влада ставить під загрозу забезпечення реанімацій, «швидкої допомоги» і опікових центрів донорською кров’ю і плазмою, оскільки Київ із середини лютого залишиться без власної бази переробки», — цитує депутата прес–служба «УДАРу». За словами Олексія Давиденка, в Україні сьогодні понад 30 державних центрів виробництва препаратів крові, але Київ вирішив, що йому такий центр не потрібен. «З лютого фактично хочуть перевести всі столичні лікарні з безкоштовної крові на закупівлю платної у комерційних структур. Це цинічний лобізм і прагнення до наживи чинної влади за рахунок тяжкохворих пацієнтів», — обурюється депутат.
Утім головний лікар Київського міського центру крові Людмила Заневська запевнила: пацієнти столичних лікарень як отримували препарати з донорської крові безкоштовно, так і отримуватимуть. До того ж вони будуть значно якіснішими, ніж міг виробити очолюваний нею Центр. «Відділ виробництва препаратів з донорської плазми, який ми закриваємо, був створений наприкінці 1960–х років, — пояснює Людмила Заневська. — У нас стоїть обладнання ще 70—80–х років, є навіть 60–х. Останнє нове обладнання ми отримували в 2002 році, проте і воно вже вичерпало свій ресурс. Тому цей відділ не відповідає жодним вимогам. Навіть нашим, вітчизняним, не кажучи вже про європейські. За останні три роки на цей відділ ми витратили майже 11 мільйонів гривень міських коштів. А коли порахували продукцію, яку випустили, то з’ясувалося, що ми її виробили на 4,2 мільйона гривень. У цих витратах дуже велику частку становить ремонт обладнання, яке дуже зношене. То чи є сенс працювати собі на збиток?».
Пані Людмила каже, що Київський міський центр крові не припиняє своєї роботи. Він і надалі заготовлятиме донорську кров та її компоненти — еритроцити, плазму, тромбоцити. Але ті технології виготовлення препаратів, за якими працює Центр, ставлять під загрозу здоров’я пацієнтів, наголошує головний лікар. «Навіть бензин за якістю розбивають на фракції. Так от ми зараз — це 76–й бензин, навіть не 95–й. Ми шукаємо у крові донорів гепатити В, С, СНІД і сифіліс, — каже Людмила Заневська. — Але існують ще безліч інших вірусів, які можуть разом із кров’ю чи препаратами з неї потрапити до організму хворих. Останнім це може сильно нашкодити, погіршивши їхній стан. Або такий приклад: ми робимо тільки внутрім’язовий імуноглобулін, тоді як весь світ продукує внутрівенний. Але для внутрівенних препаратів потрібен перший клас чистоти препарату, який ми забезпечити не можемо».
Зрештою, зваживши всі ці моменти, було вирішено відмовитися від виробництва препаратів із плазми (а це альбумін та імуноглобулін) у Київському центрі крові. Тому надалі тут заготовлятимуть плазму й продаватимуть її краще оснащеним приватним фармпідприємствам, а виготовлені ними якісніші препарати закуповуватимуть для потреб київських лікарень. «Києву це нічим не загрожує, — запевнила Людмила Заневська. — До кінця цього року маємо необхідну кількість препаратів, щоб забезпечити потреби міста повністю. Також на карантині у нас — 3,5 тонни плазми. Це значно більше, ніж потребує Київ на рік». Продавши її, місто зможе закупити достатню кількість препаратів для своїх потреб на наступні роки, наголошує пані Заневська.
Також головний лікар запевнила, що всі співробітники ліквідованого відділу перейдуть на роботу в інші відділи Центру крові, а отже без роботи не залишаться.
Черкащина є єдиною областю в Україні, де досі працює МСЕК. >>
Доноркою кісткового мозку для іноземця вперше стала Українка -автоматизована система визначила реципієнтом пацієнта з Італії. >>
Науковці намагаються зрозуміти виявилений феномен: чому використання лайливих слів допомагає не лише краще переносити біль, але й посилює фізичну силу. Дослідники хочуть з”ясувати, як саме це працює і чи можна використовувати лайку в медичних цілях. >>
Взаємозв’язок між тривалістю життя чоловіка та якістю його сперми завдяки багаторічним дослідженням виявили вчені: науковці зробили висновок, що чим якісніша у чоловіка сперма, тим довша його тривалість життя. >>
На Черкащині в одному з обласних медичних закладів, де надають паліативну та реабілітаційну спеціалізовану допомогу, оновили дитяче відділення. >>
Сечокам'яна хвороба – це захворювання, яке характеризується утворенням каменів у нирках, сечовому міхурі або сечоводах. >>