На медогляд — класом руш!

Луцьк кілька років тому одним iз перших в Україні відгукнувся на зміни в проведенні медичних оглядів школярів, організувавши роботу окремого відділення на базі філії міської дитячої поліклініки. Відтак батьки можуть раз на рік обрати зручний день для відвідин поліклініки з дитиною. Однак щойно вони звиклися з ново­введенням, а медики — налагодили роботу, як Кабінет Міністрів своєю постановою від 14 січня 2013 року повернув медогляди до навчальних закладів. Необхідність такого кроку міністр освіти Дмитро Табачник пояснював, звісно, винятково турботою про здоров’я українських школярів. Ідею начебто підтримали 84 відсотки батьків, які взяли участь в опитуванні під час «загальноукраїнських інтернет–зборів» (виявляється, є і такі).

Чергова новація викликала неоднозначну реакцію і в педагогів, і в медиків. Чому міністр освіти, а не охорони здоров’я, вирішує медичні питання? Чому слухали батьків, а не почули лікарів? Луцькі медики нововведенням просто приголомшені. Виходить, те, що вони впродовж двох років налагоджували, нікому не потрібне? Ніхто не поцікавився ні думкою, ні напрацюваннями фахівців, хоча їхнє відділення профоглядів — єдине в Україні. За два роки батьки почали звикати, що раз на рік дитина має пройти обстеження. І це дало результати. Якщо 2010 року під час таких оглядів зареєстрували 989 уперше виявлених захворювань, у 2011–му їх було вже 2077, то в 2012 р. їх зафіксовано 4328. Це те, що свого часу недодивилися під час шкільних профоглядів. Торік 94 відсотки луцьких учнів пройшли медогляд.

«Це — дуже високий показник, — переконана завідуюча відділенням профілактичних оглядів Леся Купчинська. — Навіть якби в школах вдалося обстежити всіх дітей, результативність таких оглядів була б набагато гіршою. У нас лікарі мають змогу ретельно оглянути дитину в присутності батьків, зібрати всю необхідну інформацію. Тільки торік ми виявили 860 випадків захворювання органів кровообігу, з них 189 — вроджених вад серця. Вони ж не вчора у дитини виникли? Захворювань органів травлення виявили 519, ендокринологічних порушень — 614. У нас на прийомі задіяні 10 педіатрів, які працюють у дві зміни, тож немає величезних черг у коридорах, які є звичним явищем у будь–якій поліклініці».

Повноцінно обстежити дитину в школі нереально, вважає Леся Купчинська. По–перше, не кожна школа має для цього вільні приміщення. І якщо діти навчаються у дві зміни, то зазвичай на лікарський огляд усіх «зганяють» у спортзал. «Перший тільки рота відкрив, а десятому вже ставлять діагноз. Той же хірург мусить обстежити дитину з ніг до голови, особливо хлопчиків, у них іноді виявляють проблеми у розвитку сечо–статевої системи. Яка дитина в присутності однокласників зізнається лікарю, що має енурез? Як можна, наприклад, пробу Руф’є зробити в школі, коли діти «літають» на перервах? Потрібно, аби дитина бодай 10 хвилин перебувала у спокої. А в яких умовах забирають кров на аналіз? Лаборант сідав просто в класі, тут же бігали діти, здіймаючи пилюку. Про яку стерильність можна говорити? І нам пропонують повернутися до таких профоглядів?

Зрештою, без присутності одного з батьків чи інших законних представників дитині не маємо права навіть горло подивитися, не кажучи вже про повний медичний огляд. Є відповідний наказ МОЗ №682, де це зафіксовано. Ніхто не відміняв права пацієнта на конфіденційну інформацію. Якщо мама не хоче розголошувати, які хвороби має її дитина, не бажає, аби про це дізналися у школі чи класі, — вона має на це право. Отож: якщо огляд потрібен для галочки — його можна провести і в школі, якщо дбати про здоров’я дітей — то тільки у медзакладах. Ми думаємо, як би нам у відділенні вузькопрофільних лікарів задіяти хоча б на півокладу, як свою невеличку лабораторію відкрити, аби здоровим дітям не довелося стояти в черзі з хворими. А тепер не знаємо, що буде...»

Леся Купчинська вважає: Міністерству освіти передусім годилося б думати над тим, як полегшити шкільну програму, аби діти мали змогу достатньо гуляти на свіжому повітрі, відвідувати гуртки, займатися спортом. «Хіба може дитячий організм витримувати сучасні навантаження в школі? — обурюється лікар. — Має ж бути певний баланс у розвитку дитини. Ось над цим справді треба працювати».

А ТИМ ЧАСОМ...

Постанова Кабміну про відновлення обов’язкових медоглядів у навчальних закладах є, але в регіони ніякі папери ще не надходили. Медики працюють, як працювали. Як запевнили у Луцькому міському відділі охорони здоров’я, по їхній «вертикалі» ніяких документів з цього приводу ще не надходило. Якщо надійдуть — муситимуть виконувати. Зі слів міністра освіти Дмитра Табачника, передбачається, що дитина, окрім шкільного медогляду, протягом року повинна буде пройти ще й огляд у супроводі батьків у сімейного лікаря або в поліклініці у педіатра. Тобто медогляди стануть подвійними. Хоча для сільських шкіл така форма медичної профілактики, можливо, якраз і доцільна. Батькам і справді простіше — не треба їхати з дитиною до райцентру. А приїзд кардіолога чи ендокринолога в село, поза сумнівом, дуже актуальний.