Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Берлінський кінофестиваль починається... А з ним фактично стартує світовий кіносезон. Ну, так є — уже багато років.
Цього разу увертюрою до Берлінале стане показ фільму «Великі майстри» відомого режисера Вонга Кар–Вая («Дикі дні», «Любовний настрій», «2046»). Давненько ми не бачили фільмів гонконгівського кіномитця, років зо п’ять мовчав. Аби тепер запропонувати історію із 30–х років минулого століття. Бойові єдиноборства, довершена візуальність — як і належить у китайському фільмі подібного штибу. Тут сучасні технології служать простій меті оспівування, любування мистецтвом силових поєдинків. Гарно б’ються хлопці — що є, то є. Суто чоловічий балет. А знімалося усе це впродовж кількох років, з усілякими пригодами, серед яких і травма виконавця головної ролі Тоні — Люн Чу Вая. Очікується, що тут буде видно симбіоз авторського начала і потужного жанрового поля.
Власне, саме Кар–Вай і очолить велике журі. Це не надто вже нова роль для нього, йому доводилося судити навіть Каннський фестиваль. Інші журійці менш відомі. Данійський режисер Сюзанна Бір, гречанка Афіна Рахель, німецький режисер Андреас Дрезен, оператор Еллен Керас із США, іранка Ширін Нешат, яка є режисером і художником. До речі, у програмі великого конкурсу — «Закрита завіса» іранця Джафара Панахі, який досі перебуває у тюремному ув’язненні.
Серед найочікуваніших стрічок — «Земля обітована» знаменитого американця Гаса ван Сента, «Побічні ефекти» Стівена Содерберга. І, звичайно, «Камілла Клодель» Брюно Дюмона. Дюмона люблять фестивалі, серед його нагород чи не найбільше каннських, він — визнаний метр авторського, артхаузного кіно («Життя Ісуса», «Людяність», «Двадцять дев’ять пальм», «Хадевейх»).
Уже в суботу можна буде побачити «Довге щасливе життя» росіянина Бориса Хлєбнікова. Оповідь про фермера, на господарство якого зазіхають пожадливі люди... Наскільки можна зрозуміти щось апріорі, це спроба зафільмувати новий тип російської людини, якій смакує індивідуалізм і яка вже не віддасть своє, нажите.
Українців немає в жодній програмі. Тільки Дмитро Сухолиткий–Собчук візьме участь у Кампусі талантів, де вже багато років поспіль збирають здібних молодих кінематографістів. І — український стенд презентуватиме наш кінематограф на кіноринку. Де обіцяють дещо показати як із нового, так і з класичного українського кіно. Три програми: добірка відреставрованої кінокласики 1924—1982 років, показ трейлерів нових фільмів 2012—13 років, виробництво яких завершується, і вибране з українського короткометражного кіно. Зокрема, буде представлено трейлери фільмів «Параджанов» Олени Фетісової та Сержа Аведікяна, «Істальгія» Дар’ї Онищенко, «Брати» Вікторії Трофименко, анімаційних стрічок «Микита Кожум’яка» Ростислава Гарбара та Михайла Кострова і «Ескімоска» Олексія Шапарєва, двох фільмів Валентина Васяновича — документального «Напівімла» і художнього «Звичайна справа». 10 лютого — презентація стрічки Віктора Андрієнка «Іван Сила».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>