Там, де гайдамаки ножі святили

На Черкащині у славнозвісному Холодному Яру взялися приводити в порядок Гайдамацький став, який туристи відвідують по дорозі до хутора Буда, де росте тисячолітній дуб Максима Залізняка. «Нині там працює один трактор і два бульдозери. Поки що вони вигортають землю з дна ставка, а як тільки зійде сніг, ми розпочнемо вивозити її звідти нагору», — повідомив «УМ» Василь Лисий, перший заступник голови Чигиринської райдержадміністрації. За його словами, для цих робіт уже зарезервовано екскаватор і дві вантажівки.

Про необхідність почистити Гайдамацький став, веде далі Василь Григорович, де, за переказами, святили свої ножі гайдамаки, йшлося давно. Адже у цій історичній водоймі, яку ще називають Монастирським ставком, оскільки він розташований неподалік Мотронинського монастиря, почалися процеси бродіння, і вода весь час була зеленого кольору. Але фінансування цих робіт стало можливим лише цього року.

«На те, щоб вичистити дно, відкрити замулені джерела, вирівняти та окультурити береги, облаштувати ставковий «монах», потрібно 140 тисяч гривень. Це природоохоронні кошти районного бюджету», — пояснює пан Василь. Він каже, що 29 тисяч із цієї суми вже виділено, решта фінансування буде надходити поступово.

Завершити все задумане із відновлення Гайдамацького ставу чигиринська районна влада планує у першому кварталі цього року. «Біля цього ставка полюбляють відпочивати не лише туристи, а й наші односельчани. Адже там дуже мальовнича природа і цілюще повітря», — говорить «УМ» Анатолій Хоменко, сільський голова холодноярського села Мельники, в адміністративних межах якого й знаходиться Монастирський став. До речі, біля Гайдамацького ставу працівники Черкаського управління лісового та мисливського господарства облаштували затишний куточок для відпочинку подорожуючого люду. Під накриттям від дощу там є столи та лавки, трохи неподалік — місце для приготування шашликів, стоїть бак для сміття, є туалет.

ДОВІДКА «УМ»

У 1968 році на дні Гайдамацького (Монастирського) ставу, де гайдамаки святили ножі, було знайдено чимало таких ножів, люльок, кресал та інших речей гайдамаків і передано їх до Чигиринського краєзнавчого музею. За легендою, один із ватажків гайдамацького руху дожив до столітнього віку й на базарі у селі Деренковець (тепер Корсунь–Шевченківський район Черкащини) зустрівся з Федором Симиренком, якому й вказав на скарб на дні Гайдамацького ставу. Завдяки цьому скарбу буцімто й розбагатіли цукрозаводчики Симиренки.

Майже навпроти Гайдамацького ставка розташовані підземні печери, довжина яких, за переказами, сягає до 30 кілометрів і веде від Мотронинського монастиря до оборонних валів — Холодного, Червоного та Святого.