Герой заговорив російською

Скандальний закон Колесніченка—Ківалова про державну мовну політику дав чітко зрозуміти — свідомі українці спроможні обороняти національну цінність. Але, попри опір незгодних, закон врешті набув чинності. Логічно було б і надалі відстоювати свою позицію, щоденно доводити відданість рідній мові. Але з боку деяких антивладних політиків та депутатів від опозиційних фракцій («Батьківщина» й «УДАР») маємо інше: опозиціонери приймають «комфортні» умови мовного закону. Невже з того часу, як закон вступив у силу, вони розучилися говорити українською?

Пригадується, у день прийняття горезвісного «закону К–К» лідери опозиції Арсеній Яценюк та Олександр Турчинов перед пікетниками обговорювали подальші дії на захист «солов’їної»... російською мовою.

А так званий «єдиний кандидат у президенти від Об’єднаної опозиції» — Юлія Тимошенко? Неабиякого розголосу набув прихований аудіозапис приватної розмови між Юлією Володимирівною та її чоловіком. Суперечок про зміст розмови може бути багато, але незмінним залишається той факт, що лідер опозиції говорила російською мовою. І річ не в тiм, що пані Юлія не має на це права. А в тому, яким патріотом вона себе виставляє в публічних заявах. Колишній Прем’єр–міністр, найпопулярніша опозиційна лідерка країни, на захист якої сьогодні виступають мільйони патріотів, розмовляє чужинською мовою. Справжні ми завжди з родиною. Отже, чи є щирими всі офіційні заклики Тимошенко до українців?

Ще однією відомою жінкою, яка останнім часом перебуває в центрі уваги ЗМІ, стала дружина колишнього міністра внутрішніх справ, ув’язненого Юрія Луценка Ірина. Сьогодні вона — народний депутат за списком ВО «Батьківщина». Попри численні інтерв’ю, зустрічі з виборцями, під час яких Ірина Луценко говорить українською, нещодавно на одному із провідних українських каналів дружина не зламаного лідера «Народної самооборони» дозволила собі говорити російською. Українська мова в устах українського патріота — не найважче з правил та вимог до патріота. Якщо він справжній.

Загалом, треба визнати, що в БЮТ російськомовних віддавна багато. Але найгірше, коли політики демонструють своєрідний мовний «відкат» і в часи випробувань, коли потрібно триматися стійко як ніколи, міняють українську мову на російську.­

Те саме стосується й іншої опозиційної партії, «УДАРу». Прагнення її лідера Віталія Кличка опанувати державну мову після довгих років обертання в російсько– та іншомовних середовищах можна лише вітати. А інші? Скажімо, народний депутат від партії Кличка Володимир Курінний. В середині 2000–х цей виходець з Одеси перебував у «помаранчевому» таборі, і тоді без проблем спілкувався, виступав українською. Тепер же коментарі для телебачення дає російською, цією ж мовою Володимир Костянтинович веде свою сторінку у соціальній мережі Facebook. Теж піддався кон’юнктурі «закону К–К»? Але що ж це за опозиція така?

Вікторія ТКАЧЕНКО