Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Найбільша міжнародна копродукція за участі України, фільм «Параджанов» наразі перебуває на фінальному етапі. Про це розповів режисер та виконавець головної ролi Серж Аведікян. «Зйомка на натурі закінчилася, зараз займаємось кольорокорекцією», — поділився режисер, завітавши на відкриття фестивалю французького кіно у Києві. За словами пана Аведікяна, фільм буде готовий до кінця березня. Творці стрічки сподіваються, що світова прем’єра відбудеться у Каннi, а українська прем’єра має відбутися на Міжнародному кінофестивалі в Одесі, а повноцінний прокат, яким займатиметься «Артхаус Трафік», розпочнеться у вересні 2013 року.
Серж Аведікян укотре наголосив, що фільм не претендує бути дзеркальним відображенням життя Параджанова: «Позиція цього фільму — це точка зору сьогоднішньої людини щодо постаті Параджанова. Що означає бути вільним художником за тоталітаризму, бути режисером, який намагається віднайти свій стиль попри реалії того часу? Стрічка дуже стилізована під отаку манеру художнього пошуку». Та все ж від конкретних біографічних деталей творці стрічки не відхрещуються, наприклад, вони торкнулися суперечливої теми ув’язнення Параджанова, що має незліченну кількість трактувань. «Авжеж, торкаємось теми тюрми, але не обираємо одну гіпотезу, а оглядаємо всі існуючі, кадебешники зачитують їх усі: протестна діяльність, гомосексуалізм і навіть недобросовісна режисерська робота. Документальних кадрів немає, є хохми!» — іронізує Аведікян. «...Я хотів би, щоб фільм показав: це історія про небезпечну людину, яка ризикувала жити так, як бажала», — робить висновки режисер. Найбільше сцен, розповідає Аведікян, було знято в Україні — в Києві, Трускавці та Дрогобичі, де фільмували тюремні сцени. На мапу зйомок потрапили і Тбілiсі (домівка Параджанова), грузинська історична місцевість Давид Гареджі, де Параджанов працював над фільмом «Легенда про Сурамську фортецю», а також Париж, де режисер iще за життя мав ретроспективу в центрі Жоржа Помпіду.
Загальний бюджет стрічки «Параджанов» становить 1 млн 980 тис. євро, половину якого забезпечило Державне агентство України з питань кіно. До копродукції долучилися Вірменія, Грузія і Франція. Це перший фільм в Україні, виробництво якого підтримав найбільший європейський телеканал про культуру ARTE FRANCE CINEMA.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>