Нашкодили, то йдiть

29.01.2013

Минулої суботи в Києві відбулося розширене засідання президії партії «Наша Україна», на якому прийнято рішення провести 9 лютого політраду. «Прийшло більше 50 осіб, але не всі були членами політради, не вистачило одного голосу для проведення засідання. Було 47, а кворум становить 48. Було прийнято рішення провести розширене засідання президії», — зауважила речниця Ющенка Ірина Ванникова, за словами якої, 9–го числа лідер «Нашої України» представить план виходу політсили із кризи, а також поділиться баченням розвитку ситуації в Україні та її взаємин з Євросоюзом.

Паралельно з Ющенком окрему нараду «нашоукраїнців» провів голова політради Сергій Бондарчук. За його словами, на зустрічі були присутні 18 голів обласних організацій «Нашої України», хоча членiв полiтради сюди з’явилося чи то 17, чи 27 — але очевидна меншiсть.

«З Бондарчуком зібралися голови осередків партії, яких по суті вже не існує — фактично там є лише по одній людині, печатка і свідоцтво. Це передусім Донецька й Луганська області. Закарпаття — там партії практично нема вiдтодi, як Балога створив «Єдиний центр». Їхня мета об’єднатися колективом і назватися «Нашою Україною». Я особисто рахую (і мене підтримує більшість Львівської організації), що в історії України було дві партії, — «Рух» у 90–х роках і «Наша Україна» у 2000–х. Вона себе ще не вичерпала, і ми мусимо її зберегти і відродити», — переконаний голова Львiвської мiськорганiзацiї «Нашої України» Олексiй Луцiв.

У свою чергу, Ірина Ванникова назвала дії Бондарчука щодо «Нашої України» «рейдерським захопленням»: «Смішно дивитися, як людина, недосвідчена у політиці, намагається заробити собі бали на нищенні політичного проекту, організованого Віктором Ющенком, який уособлює кращий період розвитку України як демократичної європейської та економічно успішної держави. Це навіть не карлики, що стоять на плечах гігантів, бо спроба залізти на ці плечі знову виявилася невдалою. Не можна вкрасти ідеї, дух та історію партії, в яку вписані зовсім інші імена. Грубе порушення статуту партії не може забезпечити такі сумнівні перемоги, так само, як і авторитет Сергія Бондарчука у партії. Його роль у виборах–2012 полягала у спостереженні за цим процесом. Жодного кроку, спрямованого на покращення результату партії на виборах, Сергій не зробив, тому що це неможливо зробити, знаходячись за кордоном протягом двох місяців. Про жодне фінансування партії Сергій також говорити не може, бо не вклав жодної копійки у розвиток «Нашої України».

«Хіба можна порівнювати Ющенка і Бондарчука? Бондарчук скористався записом у статуті, який робився ще тоді, коли Ющенко був Президентом, — скликати політраду може голова політради, — продовжує Олексій Луців. — Але голова партії Вiктор Ющенко обраний з’їздом, а голова політради вибраний політрадою».

Заступник голови політради «НУ» Микола Оніщук назвав дії Бондарчука «сепаратизмом, який не принесе партії нічого позитивного». «Причина цих явищ полягає не в Ющенку, а в тих людях, які, опинившись поруч iз ним, користуються його довірою, порядністю і відкритістю. Статутні органи, зокрема політрада, дадуть цьому належну оцінку», — зауважив пан Оніщук і додав, що остаточний водороздiл у партії може відбутися навесні цього року.

Але пiсля того, як вiдiйдуть тi, хто не допомагав, а лише паразитував на партiї, а то й вiдверто шкодий їй, «Наша Україна» матиме шанс оновитися i повернути собi полiтичну перспективу. Може, це буде останнiй приклад пiдлостi й зрад, яких партiя пережила немало з часу створення?

Анна ДАНИЛЕНКО