Отруйна змія і лялька

Коли дорослі на день народження, свято чи просто так дитині дарують іграшку, — упевнені, що приносять радість. Насправді у багатьох випадках, презентуючи омріяну ляльку доньці чи диво–пістолет синочку, ви підсовуєте їм вибухівку сповільненої дії, начинену шкідливими для здоров’я малюків хімічними елементами: свинцем, миш’яком й іншою гидотою. За оцінками спеціалістів, на вітчизняному ринку — не менше 60 відсотків дитячих іграшок неналежної якості або без сертифікатів. І те, що ви купили забавку у магазині, на жаль, не є гарантією її якості. Серед фотографій іграшок, небезпечних для здоров’я дітей, вивішених на сайті громадської організації «Мама–86», я знайшла білосніжний ляльковий чайний сервіз із кумедними ведмедиками — один в один такий, як я купувала дитині у дитячому супермаркеті у Києві, а мережа цих магазинів охоплює Одесу, Ужгород і ще багато міст і містечок.

Власний досвід

За останніх кілька років, маючи двох малолітніх дітей, у буквальному розумінні на смітник нові іграшки я викидала двічі. Першими стали великі квадратні пазли з полімеру, які купила у київському пром­товарному магазині, котрий у центральній частині міста працює ще з радянських часів. Яскраві різнокольорові пластини були запаковані у поліетиленову упаковку і коштували до 100 гривень — трохи дешевше, ніж подібні у спеціалізованому дитячому магазині. Як кажуть, скупий платить двічі: коли вдома пазли вивільнили з упаковки, у ніс відразу вдарив смердючий запах гуми. Кількаденні провітрювання на балконі не були результативними, чек я відразу викинула, тож довелося викидати і пазли.

Ляльку Братс зі змінними перуками доньці на день народження подарував однокласник. Коли її вийняли з коробки, сморід знову наповнив квартиру. Кількамісячне «проживання» іграшки на балконі не позбавило її неприємного запаху. Кілька днів я не могла приголомшити дитину вироком, який уже тоді, без права на помилування, тяжів над новою лялькою. Не засмучувала і дарувальників розпитуванням, де і за скільки вони придбали подарунок. На вигляд це була пристойної якості іграшка, яку можна побачити у Києві і на ринках, і в дитячих магазинах, і в іграшкових відділах супермаркетів.

Коник із миш’яком і «засвинцьована» скакалка

За словами Cергія Кияниченка, начальника управління ринкового нагляду Держ­інспекції з питань захисту прав споживачів, серед різних груп товарів для дітей в Україні дуже часто зустрічаються неякісні. Наприклад, з продажу вилучено — бо були неякісними чи не мали відповідних документів — близько 55 відсотків перевіреного дитячого трикотажу. Щодо іграшок, ця цифра сягає 60–70 відсотків. У гіпермаркеті «Ашан» на Великій Окружній у столиці інспектори держнагляду у першій половині минулого року зняли з реалізації 100 відсотків дитячих іграшок восьми великих постачальників, бо товар не мав реєстраційних номерів сертифікатів відповідності, не було документів, які б підтверджували якість і безпеку цих іграшок.

Неприємний запах і їдкий яскравий колір — це ознаки, які у першу чергу мають насторожити покупців дитячих товарів. Якщо ще й ціна мала — від такої продукції краще відмовитися відразу. Хоча гарантією безпеки часто не виступають ні ціна, ні наявність сертифіката відповідності, констатує Сергій Кияниченко.

Дуже часто шкідливими є й іграшки без неприємного запаху. Про це свідчать оприлюднені нещодавно результати тестування на вміст у товарах для дітей токсичних свинцю, ртуті, кадмію, сурми, миш’яку та хрому, які впливають на нервову та імунну системи, корегують формування репродуктивної функції і навіть спричиняють онкологічні захворювання. До проекту «Хімічна безпека іграшок для дітей» долучилися неурядові організації України, Росії, Вірменії, Білорусі, Киргизстану і Казахстану. У названих країнах у магазинах і на ринках Мінська, Єревана, Алмати, Бішкека, Москви, Волгограда, Сочі, Коломни та Києва закупили товари для дітей і дослідили їх. За результатами, у 164 зразках (29%) з 569 виявили щонайменше один токсичний метал із шести. Понад 80 відсотків усього протестованого товару (крім іграшок, серед них були і портфелі, і дитячі прикраси) було імпортовано з Китаю. Небезпечними для здоров’я дітей були і кілька імпортованих із країн ЄС. Це означає, що в Україну завозять «брудні» іграшки навіть із Європейського Союзу, де уже діють жорсткіші норми безпеки.

Півсотні зразків іграшок, які дослі­джували суперсучасним портативним рентгенофлуоресцентним аналізатором, купили в Україні. Токсичні метали містять 19. Лідером за вмістом свинцю («брудні» 7 зразків) стала жовто–синя скакалка російського виробництва. У ній важкого металу у 580 разів більше за встановлену межу. Чорний пістолет китайського виробництва містить сурми майже у 42 рази більше. (Усього цим елементом із таблиці Менделєєва над норму забруднено 10 із протестованих зразків). У 102 рази перевищує граничну межу миш’як у коричневому конику з кольоровим ковбоєм китайського виробництва. Китайський іграшковий чайний сервіз щедро нашпигований хромом (у 92 рази перевищує норму), свинцем (у 11 разів перевищує рівень) та кадмієм. Серед 50 одна іграшка була українського виробництва і виявилася «чистою», констатує Ольга Цигульова, координатор проекту від громадського об’єднання «Мама–86». У зразку, виробником якого є українсько–російсько–білоруське підприємство, виявили надмірну дозу сурми.

Вибухівка уповільненої дії

В Україні, якщо порівнювати з країнами ЄС, маємо застарілі нормативи, які регламентують вміст небезпечних речовин у дитячих іграшках. У період, коли стрімко розвивається хімічна промисловість, ми живемо за правилами ще 1988 року, тоді, коли цивілізована Європа зменшила допустимий вміст токсичних металів у 2009–му.

Тим часом статистика свідчить: близько 80 відсотків нещасних випадків від користування неякісними іграшками в Україні — це порізи, удари й удушення; 2–3 відсотки — травми від загорання, до 7 відсотків — хімічні отруєння і впливи. Стосовно останньої цифри можна сперечатися, бо, частіше за все, дія небезпечних хімічних елементів проявляється з роками. Щоб не закладати власній дитині вибухівку сповільненої дії, прискіпливо придивляйтеся до всіх речей дитячого асортименту і не заощаджуйте на них. Зовсім дешеві товари без будь–яких супровідних документів точно неякісні.