Перші мільйони

В Україні тривають жнива. Аграрії південних областей уже зібрали понад два з половиною мільйони тонн зерна

      Жнивна кампанія цього року стартувала дещо раніше, аніж року минулого. Зараз активне збирання ранніх зернових ведуть південні області України, інші ж тільки готуються, морально і фізично: оновлюють техніку. «Передовиком виробництва», звичайно, є Автономна Республіка Крим, де станом на початок тижня ранні зернові були зібрані майже на половині площ. За даними Міністерства агропромислового комплексу АРК, кримські аграрії намолотили 591 тисячу тонн. Цьогорічне збіжжя відзначається ще й «плодовитістю». Так, середня урожайність кримських зернових становить 23,5 центнера з гектара, що порiвнянно з минулим роком (17,5 центнера з гектара) виглядає досить-таки непогано.

      Активно збирає зернові й Одеська область. На початку тижня одесити зібрали свій перший мільйон (тонн зерна). Усього Одещина має обробити 880 тисяч гектарів, на яких було висіяно ранні зернові. (Зараз обмолочено 37 відсотків від запланованого). Середня урожайність б'є всі рекорди — 32,6 центнера з гектара. Як оптимістично повідомив начальник головного управління сільського господарства та продовольства області Анатолій Новаковський, якщо погода не завадить, наступного тижня аграрії зберуть і другий мільйон, а там і до третього недалеко. Саме на такий валовий збір, якщо рахувати кукурудзу та круп'яні, розраховують в області. Найбільший вал одесити очікують від продовольчої пшениці — понад півтора мільйона тонн, що є найбільшим в Україні показником.

      Не відстають вiд крайнього півдня кіровоградці. Як повідомив заступник начальника обласного управління сільського господарства і продовольства Держадміністрації Сергій Нарійчук, половина районів області ще минулого тижня почала збирання. Для цього в області залучено більше двох з половиною тисяч комбайнів, причому 380 з них — позичені із сусідніх дружніх областей. Середня урожайність, звичайно, не порівняється із південною, проте на тлі минулорічної просто-таки тішить — 25,3 центнера з гектара. Усього кіровоградці сподіваються намолотити два мільйони тонн, а це, між іншим, на 80 відсотків більше, ніж торік.

      Інформуючи про «підсумки початку» жнивної кампанії на засіданні уряду, Прем'єр-міністр Віктор Янукович не міг стримати задоволення, адже урожайний рік якнайкраще зіграє на його передвиборчий імідж, на відміну від  минулорічної сумнозвісної зернової кризи. «Надії великі, але будемо рахувати тоді, коли буде в коморі», — сказав він. Цього року, схоже, все іде як по писаному: прогнозований урожай у 35 мільйонів тонн на тлі минулорічного у 20,2 мільйона виглядає пречудово, та й урожайність не може не тішити — 30 центнерів з гектара проти 13,1. Проте поки що аграріям від цього ні гаряче ні холодно, адже головне для них — не обсяги, а ціна, що встановиться після жнив. Судячи з настроїв державних агентів із закупівлі, ціною вони виробників не дуже потішать. Розраховувати на закупівельників та трейдерів теж не доводиться. Отже, цінні тонни, як і курчат, треба рахувати по осені. Як показує минуло- та позаминулорічна практика, Україна — країна балувана. Низький урожай — погано: підвищується ціна на борошно, хліб та хлібобулочні вироби. Високий урожай — теж недобре: збивається ціна виробникові, вітчизняними булками хрумтять по всьому світу, а самі в кінцевому результаті без хліба. Отже, який «коник» викинуть цьогорічні жнива, дізнаємось невдовзі.

На Львівщині господарства готові приступити до жнив хоч завтра

      У той час як у південних регіонах жнива в розпалі, інші області теж не байдикують — активно готуються до збирання врожаю. Наприклад, ТзОВ АПП «Львівське», що в селі Зубра Пустомитівського району Львівщини, розпочати жнива сподівається за тиждень. Поки що аграрії підраховують, скільки праці було вкладено у підживлення посівів, прогресивні технології вирощування зернових, закупівлю гербіцидів та інших складників, які допомагають ефективно боротися із шкідниками. На основі цих підрахунків і буде формуватись ціна цьогорічних тисяч тонн, відтак добробут місцевих господарств взагалі та їхніх працівників зокрема.

      Питанням продажу незібраного зерна на Львівщині був присвячений виїзний семінар, який проводився у господарстві «Львівському». Присутній на семінарі голова облдержадміністрації Іван Стефанишин наголосив, що сільгоспвиробники не повинні здешевлювати свою продукцію, поспішаючи продати зерно нового врожаю. Зрозуміло, що їм потрібно якнайшвидше розрахуватися за куплені весною насіння і техніку, але треба також пам'ятати, що окремі закупівельники будуть нагнітати ситуцію із продажем нового врожаю, підганяти виробників, щоб потім, восени, дорожче перепродати зерно. Найоптимальніша ціна, на думку аграрної обласної влади, — 800 гривень за тонну пшениці третього класу (на 50 гривень більше просили фермери). За словами Івана Стефанишина, Держрезерв України готовий вже нині купувати зерно за такою ціною. За «живі» гроші, між іншим. На відміну від закупівельників, які зловживають бартерними операціями. Такі операції на ринку будуть розглядатися як порушення законодавства. «Якщо сільські виробники успішно продаватимуть свою продукцію — значить, на селі з'являтимуться гроші, — зазначив Іван Стефанишин. — А значить можна буде розбудовувати інфраструктуру села, покращувати умови життя місцевих людей. Бо ж із будівельниками, комунальниками селяни розраховуються грішми. Тому й за свою продукцію повинні отримувати грошовий еквівалент, щоб мати змогу самому платити за інші товари та послуги».

      Агросемінар iз підготовки до проведення збирання зернових проводили у «Львівському» не випадково. За словами голови господарства Богдана Дубневича, його господарство з року в рік нарощує кількість земель. Нині аграрії працюють на шести тисячах гектарів у Пустомитівському, Перемишлянському та Городоцькому районах. До жнив готуються 14 комбайнів та 60 спеціально обладнаних автомобілів для перевезення зерна. Користується господарство і старою, але добротною технікою, тракторами харківського виробництва, доукомплектованими потужними двигунами (ЯМЗ-238). Також цього року господарство закупило шість нових комбайнів у Ростові. Нова техніка обладнана кондиціонерами, і механіки стверджують, що на 50—60 відсотків якісніша за своїх попередників.

      Цього року в господарстві сподіваються на урожайність не меншу за 50 центнерів з гектара. Водночас, щоб отримати добрий урожай, потрібно, за словами Богдана Дубневича, вкласти у його вирощування і працю, і науку, і засоби захисту. Скажімо, спеціалісти господарства підрахували, що собівартість однієї тонни озимої пшениці (її висіяно на 640 гектарах) становитиме без витрат на збирання 757 грн. Тому й продати врожай потрібно за відповідну ціну.

      Виявляється, і на селі можна успішно і прибутково господарювати. Чимало учасників семінару, а це заступники голів районів із питань АПК, керівники інших господарств, дивувалися таким успіхам «Львівського», яке вже працює упродовж десяти років. Отже, якщо людей можна навчити працювати, то і з погодою домовитись якось вийде.