У такому страшному стані, як сьогодні, дороги Луганщини востаннє були хіба що після останньої війни. Є підозра, що й у цілому по Україні вони не кращі. Мабуть, тому керівництво ТНК-ВР вирішило зглянутися на наші проблеми й ударними темпами добудувати виробництво дорожнього бітуму на знаменитому Лисичанському нафтопереробному заводі (ТОВ «ЛиНОС»). Урочистий пуск установки відбувся 8 липня в присутності посла Російської Федерації в Україні Віктора Черномирдіна і представників British Petroleum.
Розпочалося будівництво ще тринадцять років тому. Але тільки прихід Тюменської нафтової компанії в 2000-му дозволив прискорити спорудження установки для виготовлення бітуму (до речі, це було одним з інвестиційних зобов'язань ТНК, підписаних компанією в процесі приватизації лисичанського нафтогіганта). Обійшлося будівництво у 15 мільйонів доларів. Хоча всі роботи ще не завершено, установка може до кінця року видати 90 тисяч тонн дорожнього та будівельного бітуму. Її проектна потужність — 375 тисяч тонн. Якщо вірити запевненням, що прозвучали на традиційному мітингу з приводу пуску нового виробництва, обладнано воно за останнім словом техніки, про яку ще не знають на споріднених підприємствах Східної Європи.
При такій потужності на новому виробництві створено всього 82 робочих місця. З одного боку, це свідчить про його високу продуктивність, а з іншого — означає, що вирішення соціальних проблем у Лисичанську поки що відкладається. Слід сказати, що, не дивлячись на святкові настрої, в першу чергу власників «ЛиНОСу», голова облдержадміністрації чи не вперше за останні чотири роки наважився привселюдно піддати критиці керівництво ТНК. По-перше, за те, що середня зарплатня на заводі всього лише 1200 гривень на місяць; по-друге — за офіційну збитковість підприємства. Чи то недавня бензинова криза так сильно вплинула на Олександра Сергійовича, чи то виборча кампанія, у якій він відверто перейшов на бік діючого Прем'єра...
Президент «ТНК-Україна» Олександр Городецький не так переймався виборами, як проблемами збуту. За оцінками експертів, місцеві бюджети регіону навряд чи здатні будуть найближчим часом виділити достатньо коштів, аби викупати весь лисичанський бітум. І хоча з перших уже замовлених 10 тияч тонн левова частка «осяде» на дорогах Луганщини, основний розрахунок Городецький робить на близьку до Лисичанська Росію. А його іноземні партнери, яких розчулила традиційна українська гостинність, пообіцяли і далі не знижувати інвестиційних темпів, щороку вкладаючи в «ЛиНОС» по 20—25 млн. дол.