Позавчора нарешті визначився чемпіон світу за версією ФІДЕ. Цей титул перейшов від українця Руслана Пономарьова, який відмовився від участі в турнірі у столиці Лівії — Тріполі, до 24-річного узбецького гросмейстера Рустама Касимджанова. У фіналі сенсаційний азіат, чий рейтинг — лише 2652, обіграв на тай-брейку значно досвідченішого й більш титулованого англійця Майкла Адамса (2731).

Хоч як би ми ставилися до українського футболу — чи то закидали йому всі існуючі гріхи, чи то оспівували щорічний прогрес і пророкували світле майбутнє, чи просто дивилися як на щось постійно існуюче, незалежно від нас, — все ж таки головний на сьогодні факт полягає в думці: всі прихильники «спорту номер один» в Україні встигли скучити за нашим футболом. Хай десь там далеко б’ються кращі збірні Європи, до числа яких ми, на жаль, поки що не потрапляємо, вболівальник хоче бачити футбол у виконанні гравців саме його улюбленої команди, хоче прийти на стадіон рідного міста чи селища й отримати повну масу емоцій від дійства на полі. Так уже ведеться, що щось нове породжує й нові сподівання на краще. І як на Новий рік, ми покладаємо свої надії на новий чемпіонат, — разом будемо прискіпливо стежити за всіми його перипетіями, радітимемо й сумуватимемо, вболіватимемо за наш футбол і житимемо ним. Отже, 14-й, уперед!