За молоко гроші

15.07.2004

      Ще в понеділок 43 працівники кіровоградського підприємства «Молкомцентр» заявили, що залишатимуться в приміщенні заводу і навіть готові розпочати голодування, доки їм повністю не виплатять заборгованість із заробітної плати, що становить 75 тисяч гривень, — повідомляє УНІАН. Таке рішення вони прийняли на загальних зборах трудового колективу.

      Як повідомив «УМ» начальник відділу переробної промисловості Кіровоградського облсільгоспуправління Віктор Пархомчук, ситуацію ускладнює те, що ТОВ «Молкомцентр» фактично існує лише на папері, бо воно вже рік не працює і не випускає ніякої продукції.

      З початку нового року колектив підприємства зменшився майже втричі — до 70 чоловік. Ці люди продовжували ходити на роботу, хоча її і не було. Цікавий факт — на кінець 2003 року заборгованість із зарплати становила понад 1 мільйон гривень, а зараз працівники вимагають виплати суми, меншої майже в 12 разів. З неофіційних джерел «УМ» стало відомо, що самі страйкуючі пояснюють цю арифметику просто: з ними нібито розраховувалися, але у конвертах. Тож зайвого їм не треба.

      Зараз власником «Молкомцентру» є Європейський банк розвитку і заощаджень. Як повідомив «УМ» начальник відділу контрольно-ревізійної роботи облсільгоспуправління Віктор Бойко, підприємство дісталося банкірам внаслідок неповернення кредиту на суму більше 4 мільйонів гривень. Тоді керівництво збиралося вкласти ці гроші у розвиток підприємства, але навіть через два роки незрозуміло куди вони поділися. Банкірам «Молкомцентр» нібито теж не потрібен, і в обставинах, що склалися, обласна влада намагається знайти покупця. Та на завод із застарілими технологіями, побудований ще 40 років тому, бажаючих немає.

      За інформацією УНІАН, нове керівництво обіцяло поновити виробництво молочних продуктів і погасити борги із зарплати. Однак віз і нині там. Самі працівники стверджують: на час такого оновлення їм пропонували ненадовго звільнитися, але вони продовжували ходити на роботу.

      Наразі владі Кіровоградщини не вдалося дійти компромісу з протестуючими. Як повідомили «УМ» у регіональному відділі Національної служби посередництва і примирення, на «Молкомцентр» направлено медичних працівників, які стежать за станом здоров'я людей, якi вже почали голодувати, бо їм урвався терпець. На території підприємства перебувають працівники міліції та рятувальних служб — охороняють зону зберігання аміаку.

      Зрозуміло, що це далеко не єдине в Україні підприємство, яке має заборгованість перед власними працівниками. Все ясно із «ефективністю» діючого законодавства, щодо кримінальної відповідальності керівників-боржників. Скільки українців голодуватиме завтра?

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>