Корови дояться, кури несуться

Учорашнє засідання уряду під головуванням Прем’єр–міністра Миколи Азарова вкотре пройшло під девізом «Жити стало краще, жити стало веселіше». У вступній промові натхненного успіхами свого уряду Миколи Яновича список «покращень» виявився досить–таки довгеньким. Наприклад, глава уряду нагадав, що за минулий рік роздрібний товарообіг в Україні збільшився на 16%, а порівняно з 2009 роком узагалі зріс майже вдвічі. «Тобто реально наші люди почали вкладати в купівлю товарів і послуг наполовину більше, ніж три роки тому, — каже Микола Азаров. — Причому це відбувалось в умовах стабільної цінової ситуації — вдруге за роки незалежності індекс споживчих цін у 2012 році був нижчий минулорічного і становив 99,8%. При цьому вагоме зниження цін зафіксовано на дуже важливі товари. Так, на 7—22% знизилися ціни на овочі, яйця, цукор, рис, продукти переробки зернових, молоко та молочну продукцію, масло». От тільки на своїх гаманцях того «вагомого зниження» українці чомусь не відчули.

Ринок, зазначає Микола Янович, жваво відгукнувся на активізацію попиту населення. Наприклад, зазначає він, вперше за останні вісім років зросло виробництво молока, якого порівняно з 2011 роком вироблено на 3% більше. «Розводити водою стали на 3% більше», — тут же прокоментував успіх українських корів і Миколи Яновича один із читачів «Української правди».

Оскільки харчі дешевшають, то й заощаджувати українці стали більше. За словами Азарова, «обсяг депозитів громадян у банках виріс минулого року майже на 60 мільярдів гривень (або на 19%). А порівняно з 2009 роком — на 155 мільярдів гривень (або на 73%)». «Депозити населення в банках сьогодні досягли 366 мільярдів гривень. А це, між іншим, дорівнює річним доходам Державного бюджету», — тішиться глава уряду. На жаль, його інформація не дає зрозуміти, яку частку в цій сумі складають депозити саме пересічного населення, а яку багатіїв. Зате дозволяє поставити плюсик до заслуг уряду.

Ще одне досягнення — за минулий рік було введено в експлуатацію понад 30 тільки великих промислових об’єктів, в які було інвестовано більше 1,5 мільярда доларів. Серед них — новітній електросталеплавильний завод у Дніпропетровську, завод з виробництва ядерного палива на Кіровоградщині, два великих спеціалізованих молочних заводи дитячого харчування у Київській області, один з найбільших у Європі хлібопекарський комплекс тощо.

«Я далекий від того, щоб назвати все це рішучим поворотом у розвитку вітчизняної економіки, каже Азаров, даючи зрозуміти, що попри успіхи цілком тверезо оцінює ситуацію. — Не все так просто. Масштаби нашої країни не такі, щоб зрушення були очевидними буквально у кожному районі. На превеликий жаль, є ще у нас і депресивні території, і низькі зарплати, і брак стабільної, достойної роботи для фахівців. Але головне, що є свідчення й іншого: все це можна подолати». Як? У Миколи Яновича є план. Більше того, уряд навіть «розробляє комплекс заходів, спрямованих на подальше стимулювання економічного розвитку і виробництва в Україні, більше орієнтованого на внутрішній ринок».

Основа цього комплексу заходів — оновлення законодавства. «Бізнес продовжує вважати занадто велику кількість і необґрунтованість перевірок однією з основних перешкод своїй роботі, — пояснює Азаров. — Тому упорядкування цих перевірок, їх мінімізація, об’єднання в одній комплексній перевірці запитів різних органів державного нагляду — це дуже суттєве полегшення умов ведення бізнесу». Врегулювати це питання має розроблений Мінекономрозвитку проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання». Цей документ, обіцяє Азаров, позбавить бізнес «від купи обтяжливих, іноді й непотрібних перевірок».

Ще один важливий, на думку очільника уряду, документ — це законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Ним пропонується на період до 31 грудня 2015 року надати право замовнику в разі проведення процедур закупівель вимагати в учасників торгів наявності власних виробничих потужностей або центрів обслуговування на території України. Це, вважають в уряді, надасть перевагу вітчизняному виробнику під час здійснення державних закупівель.