Від рекомендацій — ні на крок
«Насамперед важливо пам’ятати: призначати лікарський препарат і визначати режим його застосування повинен тільки фахівець, — пояснює «УМ» київський лікар–терапевт Валерій Радчук. — Саме лікар підбирає медикаменти, враховуючи індивідуальні особливості організму пацієнта — вік, стать, хронічні захворювання. До того ж, кожна людина може мати особливу реакцію на ліки. Часто пацієнти, економлячи час, звертаються по пораду не до лікаря, а до фармацевта в найближчій аптеці. Так, провізори добре розуміються на особливостях медичних препаратів, але навряд чи знають нюанси, пов’язані з вашим здоров’ям».
Лікар має детально пояснити і розписати вам і час прийому, й інтервал між вживанням різних видів медикаментів. Майте на увазі: дуже важливо приймати саме ті препарати, які рекомендував спеціаліст, а не замінювати їх «схожими» ліками. «Кожен лікарський препарат має два види назв: міжнародну, яка показує діючу речовину засобу, і торгову, яка є комерційною власністю фармацевтичної фірми, — пояснює Валерій Радчук. — Тож один лікарський засіб може мати кілька фірмових назв. Але один і той самий препарат, виготовлений різними фірмами, має різну ефективність. Тому важливо вживати саме ті препарати, які призначив лікар, адже він добре обізнаний із властивостями кожного».
«Я уколів не боюсь», а зап’ю — водою
«Лікарський препарат може потрапляти в організм різними шляхами — через шлунково–кишковий тракт, органи дихання, шкіру, безпосередньо у кров, — пояснює терапевт. — Від цього великою мірою залежить процес засвоєння ліків. Якщо їх вводять у вену або артерію, лікувальна речовина вся і відразу потрапляє у кров. Тому цей спосіб вважають найефективнішим. Але не всі ліки можна вводити таким шляхом, деякі приймають тільки у вигляді пігулок. Це пов’язано з технологією виробництва лікарських препаратів».
Процес всмоктування ліків у шлунку і кишечнику залежить від рівня кислотності, дії ферментів шлунково–кишкового тракту, солей жовчних кислот, об’єму і складу їжі, кількості вжитої рідини, інтервалу між їжею і прийомом препарату, каже лікар. Їжа стимулює виділення соку і соляної кислоти, які безпосередньо впливають на засвоєння ліків. «Тому для кожного препарату є свій час прийому: до чи після їди. І цей нюанс дуже важливо враховувати, — зауважує Валерій Радчук. — Запивати ліки потрібно не соком, чаєм, компотом чи морсом, а звичайною водою кімнатної температури».
Алкоголь і таблетки? Ні–ні!
Конкретного часового інтервалу, який варто витримувати між прийомами кількох препаратів, не існує. Все залежить від їх сумісності. Є ліки, які можна випити разом, не роблячи перерви, і вони однаково добре засвояться. А є препарати, які блокують, підсилюють, заважають всмоктуванню інших. Як саме вживати призначені вам медикаменти, має пояснити лікар. Завжди говоріть йому, які ліки ви зараз вживаєте і які приймали раніше.
«Міцні алкогольні напої негативно впливають на дію препаратів. Зокрема, вживання алкоголю разом з антибіотиками може спровокувати головний біль, прискорене серцебиття, нудоту, зниження артеріального тиску», — наголошує фахівець.
Для кожного препарату, нагадує пан Валерій, існує своя швидкість всмоктування, час максимального накопичення і швидкість виведення з організму. Від цього залежить разова, добова і курсова доза препарату. Тому слід ретельно дотримуватися курсу лікування. Щоб не виникали побічні ефекти, самостійно переривати його не рекомендують. Якщо, звісно, ви справді прагнете вилікуватися.
ВАРТО ЗНАТИ
Що означають «підказки» в інструкції
* «Прийом натщесерце» означає, що ліки слід вживати за 20–40 хвилин до першого прийому їжі;
* «перед їжею» — за 20–30 хвилин перед трапезою;
* «під час їжі або відразу після їжі» — наприкінці трапези або безпосередньо після того як встанете з–за столу;
* «після їжі» — через 30–40 хвилин після частування;
* якщо в інструкції не зазначено, а лікар не дав певних рекомендацій, коли приймати ліки, то робіть це за 30 хвилин до їжі або через дві години після неї;
* «тричі на день» — зовсім не означає сніданок–обід–вечеря. Ліки потрібно приймати кожні вісім годин, аби їх концентрація рівномірно підтримувалася в крові. Виняток — ті препарати, які беруть безпосередню участь у перетравлюванні їжі (за наявності шлунково–кишкових захворювань).