Чому мамі не сидиться вдома?

«Я вийшла на роботу, коли обом моїм синам щойно виповнився рік, такі в радянські часи були порядки. Пригадую, молодший Сергійко ще й ходити не міг, як віддала його в ясла. Нинішнім мамам значно легше, вони можуть бути вдома зі своїми дітьми аж до трьох років», — каже 50–річна киянка Алла Біленко. Так, сучасні мами й справді можуть займатися вихованням своїх дітей аж до трьох років — держава про це потурбувалася. Проте, як свідчить статистика, лише одиниці можуть дозволити собі повноцінну трирічну відпустку з догляду за дитиною. Як засвідчило опитування, проведене Міжнародним кадровим порталом hh.ua, тільки в 15 відсотках українських сімей один із батьків перебуває у тривалій декретній відпустці й постійно доглядає за дитиною. Решта завчасно її переривають. Здебільшого не тому, що мами (значно рідше — татусі) такі активні й рвуться в «бій», найчастіше вийти на роботу змушують матеріальні проблеми, побоювання втратити хорошу роботу або кваліфікацію. Отож і повертаються на роботу, щойно сину чи доньці виповнився рік або два.

Проте вихід на робоче місце породжує низку інших проблем. Добре, якщо родину з дітьми підстраховують бабусі–дідусі, які вже на пенсії і охоче займаються онуками (23%) або ж є можливість найняти няню (8%). Ще 6% змушені брати малечу iз собою на роботу. А три відсотки батьків узагалі зважуються на те, щоб залишити дитину вдома, поки вони працюють. (На щастя, таких екстремалів — меншість. Бо більше третини батьків, як свідчить опитування, не ризикують залишати вдома без догляду навіть підлітка, а відпускати дитину саму до школи більшість батьків готові не раніше, ніж їй виповниться 10—12 років). А 15% батьків, які мають змогу працювати позмінно, вибудовують свій графік так, щоб дитина залишалася то з мамою, то з татом. Проте більшість українських родин (41%) усе ж довіряють своїх нащадків державній установі — дитячому садочку.

Правда, у випадку з останнім не уникнути низки інших проблем. Адже чимало дитсадківських груп працюють до 18.00, тоді як стандартний робочий день триває теж... до 18.00. Якому ж роботодавцю сподобається, що працівник щодня йде з роботи раніше через свої сімейні справи? Загалом лише 18 відсотків матерів зізнаються, що не мають жодних складнощів у вихованні дитини, пов’язаних iз роботою, оскільки роботодавець завжди ставиться з розумінням. Більшість же працюючих батьків часто стикаються з труднощами на роботі через необхідність іноді вирішувати «дитячі» проблеми в робочий час. Найбільша складність для мам і тат: як піти з роботи раніше, щоб забрати малюка з садочка, сходити з ним до лікаря, залишитися вдома або взяти «лікарняний», якщо дитина хворіє тощо. Загалом на складнощі з роботодавцем скаржаться 75% працюючих мам. У тат подібні ситуації виникають значно рідше. Половина з них чесно зізналася: дитиною займається мати дитини і тому ніяких труднощів у вихованні особисто вони не відчувають. Показово й те, що лише 16% тат і мам проводять зі своїми дітьми однакову кількість вільного часу. В більшості ж українських сімей діти переважно спілкуються, граються й проводять вільний час із матусями.