У селищі Опішня, що на Полтавщині, відкрили музей родини художників Кричевських, до яких належав відомий архітектор та живописець Василь Кричевський, автор Малого герба України — Тризуба. Саме Василю Кричевському в 1918 році голова Центральної Ради Михайло Грушевський доручив розробити державну символіку. Того ж року Тризуб авторства цього художника було визнано державним гербом України.
Будівля, в якій розташувався нині музей, була спроектована самим Кричевським як Опішнянський гончарний показовий пункт Полтавського губернського земства. В Опішні майстер мешкав у 1902–1919 роках.
Відкриття музею приурочено до 140–річчя художника. А відкриту за сприяння його прямих спадкоємців, які живуть у США, виставку творів представників родини, передано в дар музеєві.
Михайло Кулиняк, дотеперішній міністр культури, в учорашньому інтерв’ю газеті «Коммєрсант–Україна», не зміг відповісти на питання про причину затримки з призначенням нового керівника Мінкульту. Нагадаємо, це єдине міністерство, яке після призначення нового уряду й досі не має керівника. «Не певен, чи призначать мене знову, — каже Кулиняк, але чомусь додає, — страшних помилок на цій посаді я не припустився». Голова Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності В’ячеслав Кириленко пояснює затримку з призначенням очільника відомства неувагою керівництва країни до питань культури. «З кожним днем культурна галузь зазнає збитків, багато процесів лишаються безконтрольними», — вважає Кириленко. Цією заявою обурений в.о.міністра Юрій Богуцький. Він сказав виданню, що в Мінкульті «вже зверстано план на 2013 рік», в якому «особлива увага приділяється роботі з колегами з Литви, Росії, Польщі в рамках підготовки до святкування 200–річчя з дня народження Тараса Шевченка та заходів до 2025–річчя хрещення Русі». «Міністерство працює... А в чому полягають збитки? Ми ж не хлібозавод, де без керівника населення не буде забезпечене хлібом?» Водночас Юрій Богуцький заявляє, що наразі йому не пропонували стати міністром.
У 2012 році в Україні було видано книгопродукції на 46 відсотків більше, ніж у попередньому році, зокрема одних лише книжок — на 16% більше, звітує прес–служба Держкомтелерадіо. Це стосується не лише тиражів, а й назв. За даними Книжкової палати ім. Івана Федорова, минулоріч було зареєстровано 22112 назв виданих книжок і брошур, а їхній загальний тираж склав майже 51 млн. примірників. Книжкова палата відзначає, що за останній рік збільшився друк книжок російською мовою (на 45%), тоді як кількість виданих книг українською зросла тільки на 10 відсотків.
«Буранівські бабусі», народний колектив з Удмуртії, який на «Євробаченні–2012» зайняв друге місце, не втрачає популярності та державної підтримки у себе на батьківщині. Так, з ініціативи міністра культури РФ Володимира Мединського, починаючи з цього року, в Росії будуть проводити фестиваль народної творчості «Буранівські бабусі». Перший пройде влітку в самому селі Буранове, а далі він «переходитиме» з регіона в регіон. Фінансувати фест береться держава.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
