Цифри, які грають міністрами

Українські урядовці днем пізніше, ніж цього вимагає законодавство, але таки відійшли від новорічних свят — учора Прем’єр–міністр Микола Азаров провів перше у 2013 році засідання ­Кабміну. Микола Янович під час тривалих вихідних обмізкував, як працюватиме оновлений Кабінет Міністрів, і роздав завдання ключовим членам уряду. Завдання, принаймні здалеку, мали напрочуд глобальний вигляд.

Перший віце–прем’єр і де–факто наступник Азарова Сергій Арбузов відтепер наполегливо й невпинно всіма можливими засобами скорочуватиме негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу. А також виконуватиме вічний сізіфів труд будь–якого міністра — заміщувати імпорт вітчизняними товарами. Допомагати йому в цьому буде новий міністр економічного розвитку Ігор Прасолов.

Новий віце–прем’єр, донедавна очільник українського МЗС Костянтин Грищенко, на якому ще місяць тому трималася вся вітчизняна дипломатія, тепер... розвиватиме туризм. Принаймні Микола Янович бачить Грищенка на вістрі саме цього стратегічного для держави напрямку.

Ніхто не позаздрить віце–прем’єру Юрію Бойку та новому міністру вугільної промисловості Едуарду Ставицькому. Вони мають відновити роботу практично розвалених нафтопромислових підприємств, хімічних заводів, які не можуть ефективно працювати на дорогому імпортному паливі, а також електрометалургії.

Віце–прем’єр Олександр Вілкул разом із міністром регіонального розвитку Геннадієм Темником опікуватимуться програмою будівництва житла. У тому числі соціального. Тобто тією самою мертвонародженою передвиборчою ідеєю Віктора Януковича, яку, як і прогнозували експерти, в Україні не реалізували.

Новий міністр інфраструктури, екс–керівник «Укрзалізниці» Володимир Козак отримав, мабуть, найпрозоріше завдання — оновити транспортний парк країни технікою вітчизняного виробництва. Це більш ніж прозорий натяк на скандальні «Хюндаї» попереднього міністра.

Усі разом урядовці мають виконати головне завдання Кабміну, покладене на самого Миколу Азарова, — наростити ВВП держави та, відповідно, скоротити бюджетний дефіцит. Микола Янович поставив перед міністрами планку цьогорічного зростання ВВП на позначці 3,5%. Остання цифра — плід неабиякого внутрішнього компромісу Азарова. Спочатку, коли держбю­джет уперше подавали у Верховну Раду, Прем’єр спрогнозував зростання на 4,5%, потім його оптимізм трохи упав — і новою цифрою стало 3%, яка в останню мить перетворилася на 3,4%.

Скромне збільшення на 0,1% — реакція на категоричну вимогу Президента Віктора Януковича переглянути держкошторис після підбиття підсумків першого кварталу. Ясна річ, у бік збільшення: гарант невдоволений скромними соціальними пільгами, передбаченими міністрами на 2013 рік. Як відомо, у бюджеті на минулий, 2012–й, рік цифра зростання ВВП становила 3,6%. У реальності країна отримала, найімовірніше, зростання на 1%. «Дірку» у 2,6% у країні закрити нічим — навіть попри всі старання податкової: дефіцит є, і з цим треба миритися. Але миритися Президент не може, оскільки про його «покращення» вже ходять анекдоти, а час до наступних виборів пролітає швидше, ніж про це думалося на інавгурації.

Тож Віктор Федорович вимагає від урядовців справних цифр. А ті, виконуючи добре відомий принцип єдіноначалія, ці цифри покірно малюють: на 0,1% ВВП зріс просто так, сам по собі. А якщо буде наказ згори, то він зросте і навіть до закінчення першого кварталу.

Натомiсть незалежні експерти стверджують — за найоптимістичнішого стану справ у 2013 ВВП може зрости хiба на 2—2,5%. «Станеться це завдяки більшому попиту на наші товари і нижчій порівняльній базі», — сказав генеральний директор «Драгон Капіталу» Томаш Фіала. Нижча база — це падіння 2012 року, тобто про реальне зростання не йдеться. Ну а більший попит на наші товари, тобто металургію та «хімію», стане можливими тільки якщо на Заході «вчасно» закінчиться економічна криза. Тобто в другому півріччі 2013 року. У цьому випадку матимемо мінус 1,5% до підрахунків Миколи Яновича. У гіршому — ще більшу «дірку». Якщо ж Президент вимагатиме приємних для нього показників, то буде обвал. Але пізніше...