Червоний — колір небезпеки

20.12.2012
Червоний — колір небезпеки

Як свідчить статистика, з усіх хворих із запаленням очей, які звертаються до лікаря, 65 відсотків мають кон’юнктивіт. А взимку кількість таких скарг збільшується майже до 80%: долучається вплив ГРВІ, вірусних епідемій. Неофіційно лікарі називають кон’юнктивіт синдромом «кролячих очей». При цій недузі очі червоніють, оскільки відбувається запальний процес слизової оболонки — кон’юнктиви, яка виконує захисну та живильну функцію і перешкоджає пересиханню ока.

 

Стомлені очі, подушка стара? Отже, уважними бути пора

— Причиною кон’юнктивіту може бути бактеріальна, вірусна етиологія, алергічна реакція, — пояснює лікар–офтальмолог вищої категорії, член Європейського та Американського товариств рефракційних і катарактальних офтальмологів–хірургів Віктор Красуцький. — Помиляються ті, хто вважає кон’юнктивіт незначним захворюванням, яке минає саме по собі і без наслідків. Насправді, якщо хворобу вчасно не вилікувати, вона може спричинити запалення рогівки, помутніння і погіршення зору, синдром «сухого ока».

Симптоми, перебіг і лікування недуги залежать від її виду. За словами Віктора Йосиповича, визначити, який саме тип кон’юнктивіту вразив ваші очі, може тільки лікар. Тому, наголошує офтальмолог, при перших ознаках хвороби важливо не займатися самолікуванням, а звернутися в поліклініку по спеціалізовану допомогу.

За спостереженнями лікарів, вірусний чи бактеріальний кон’юнктивіти можуть виникати на тлі захворювань носоглотки, отиту (запалення вуха), синуситу (запалення носових та лобних пазух). У дорослих бактеріальний кон’юнктивіт часто виникає при хронічному блефариті (запалення країв повік), синдромі «сухого ока», ураженнях слизовивідних шляхів. А вірусний — при ГРВІ, герпетичній інфекції.

На що звернути увагу, аби не допустити прикрих наслідків?

— Хронічне захворювання розвивається повільно, при ­цьому стан очей періодично покращується, — пояснює лікар. — Хворого турбують світлобоязнь, відчуття стороннього тіла в очах, їхня стомлюваність, подразнення. Багато людей хворіє на алергічний кон’юнктивіт. Які ознаки вказують на нього? Це виділення із носа, затяжний кашель, атопічна екзема (дерматоз із хронічним перебігом, для якого характерні сверблячі висипи). Алергічний кон’юнктивіт можуть викликати медикаменти, квітковий пилок, тополиний пух, контактні лінзи, неякісна косметика. Також цю напасть може спричинити демодекс — кліщ, який живе у шкірі обличчя. Цей кліщ є фактично у 80% людей. Його розвитку сприяє наявність удома собак та котів, старих пір’яних подушок. Для виявлення демодексу необхідно пройти обстеження. Лікування у такому випадку проводять у шкірно–венерологічному диспансері разом з офтальмологом.

Тепла сіль чи яйце — небезпечно це!

Офтальмологи звертають увагу на те, що лікування «кролячих очей» має кілька основних правил. Насамперед, запалене око промивають розчинами антисептиків — фурациліном, фізіологічним розчином. Якщо йдеться про гострий перебіг хвороби, в очі закапують розчини антибіотиків. Перші три–п’ять діб — кожні дві години. Далі — три–шість разів на добу, залежно від темпу перебігу хвороби. Якщо це бактеріальний кон’юнктивіт, викликаний синьогнійною паличкою, гонококами, пневмококами, закапують розчин антибіотиків за такою схемою: кожні п’ять хвилин упродовж тридцяти хвилин, потім кожну годину перші дві доби, далі кожні дві години протягом семи діб.

Майте на увазі: після закапування антибіотиками очі повинні бути заплющеними дві хвилини. Лікувальний препарат повинен підбирати тільки офтальмолог. Вибір залежить від чутливості збудника до конкретних ліків. При невідомому збуднику використовують антибіотики та антисептики широкого спектру дії.

Окрім медикаментозного лікування, корисне промивання очей різноманітними відварами. Можна використовувати ромашку, кору дуба, нагідки, міцно заварений чорний чай. Відвари мають бути кімнатної температури. Для кожного ока слід брати окремий тампон.

До речі, жодних пов’язок на очі накладати не можна: вони лише ускладнюють відтік рідини з очей. І в жодному разі не можна гріти очі теплим яйцем чи сіллю, як пропонують народні рецепти. Це може рознести інфекцію по організму.

Рушник — тільки свій, руки — лише з милом!

Важливо пам’ятати: і вірусний, і бактеріальний кон’юнктивіти заразні та передаються через рушники, руки, носові хустинки. Убезпечитися від зараження допоможе профілактика. «Насамперед не забувайте про гігієну рук. Аби не торкатись брудними руками до ока, мийте їх часто і обов’язково з милом, своєчасно змивайте косметику, — застерігає Віктор Красуцький. — Рушники у кожного члена сім’ї мають бути індивідуальні. Носові хустинки краще замінити на одноразові серветки. Якомога частіше періть постільну білизну, на якій спите, особливо наволочки, прасуйте їх iз паром. На час хвороби бажано не користуватися косметикою для очей. Також на цей період краще відкласти щоденне носіння контактних лінз, замініть їх стандартними окулярами. Здоровим людям варто захищати очі від бруду і пилу».

 

ДО РЕЧІ

Причиною кон’юнктивіту також можуть бути неправильно підібрані окуляри. Тим же, хто користується контактними лінзами, потрібно обов’язково дотримуватися правил щодо їх носіння і догляду за ними. Інакше це може спричинити інфекційний та алергічний кон’юнктивіти. Синдром «комп’ютерної втоми очей» теж іноді призводить до кон’юнктивіту.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Усі види кон’юнктивіту мають схожі ознаки:

* Неприємні відчуття — біль, свербіж в очах.

* Почервоніння кон’юнктиви очного яблука.

* Світлобоязнь (коли боляче дивитися на світло).

* Сльозотеча.

* Виділення з очей — водянисті, слизові чи гнійні. При вірусному кон’юнктивіті спостерігають водянисті виділення, при бактеріальному — гнійні.

* Можливий набряк кон’юнктиви, у деяких випадках — із крововиливами і збільшенням лімфовузлів.