Скеля з німецьким акцентом

Статистичне відомоство Євросоюзу підбило підсумки третього кварталу — й на світ знову, вдруге після 2008 року, з’явилося слово «рецесія». Обсяг ВВП 17 країн єврозони знизився у третьому кварталі на 0,1%. Минулого кварталу, як ми пам’ятаємо, було також падіння, навіть ще стрімкіше — на 0,2%. Це значить, що у європейській економіці відбувається повільний, некритичний спад. І про вихід з кризи, який «запланували» на цей час, говорити завчасно.

Острівком стабільності — у європейському, не українському розумінні цього слова — служить Німеччина. Її внутрішній валовий продукт, усупереч загальній тенденції, додав у третьому кварталі 0,2%. У другому Німеччина також мала плюс і навіть трохи більший — 0,3%. У порівнянні з аналогічним періодом 2011 року маємо плюс 0,9%.

Гра в латинські літери

В 2008 році провідні світові економісти сперечалися, за яким сценарієм розвиватиметься економічна криза. Оптимісти стверджували, що це буде падіння, за формою схоже на латинську літеру V: стрімке падіння і таке ж стрімке зростання. За цим розвитком подій цьогоріч світова економіка мала уже зробити серйозний стрибок вперед, а наступного — вийти на докризові показники. В 2010 році, коли кризові явища, здавалося, було подолано, економісти–оптимісти сміялися над апологетами «плану W». Мовляв, що за дивні страхи, якщо ситуація налагоджується?!

Нині сміються ті, хто мовчав у 2010–му. Сценарій W передбачав, що падінь буде два. І сьогодні все йде до того, що 2012 рік знаменує собою не стрімкий розвиток, а початок другого обвалу. Тож глобальне поліпшення настане не раніше 2014—2015 років. Утім передбачення і перших, і других тьмяніють перед сумним пророцтвом аналітиків, що побачили у розвитку подій іншу латинську літеру — L. У її рукописному варіанті. Тобто йдеться про хвилястоподібні підйоми–спуски економіки у її нижчій точці. Які можуть тривати досить довго: три, чотири роки, п’ять і більше. З імовірністю відновлення. У майбут­ньому. Можливо...

Міжнародний валютний фонд — той самий, що кредитує Україну та вимагає від нас ухвалення низки життєво важливих рішень — як виявилося, був оптимістом. За його сценарієм, світовий ВВП мав стабільно зростати аж до 2015–го на 4,5% щорічно. Потім аналітики переглянули своє рішення і вирішили, що буде 3,3% цьогоріч і 3,6% наступного року. США вони давали 2,5% річного зростання, нині ж зупинилися на цифрі 2%. Великобританії — 3%, хоча реально буде не більше 1%. А ось з єврозоною промашка вийшла найбільшою. Скажімо, Португалії «сватали» 1% зростання валового продукту. Насправді ж він, імовірно, впаде на 3%. І так далі.

Утім якщо продовжувати вірити економістам, то букви L, на щастя, не буде. За їх розрахунками Європа отримала «класичне W»: ВВП єврозони може впасти на 0,5% нинішнього року, але наступного, хоча й скромно, на 0,3%, але таки зросте! А в 2014–му мешканці Старого Світу мають і взагалі отримати 1,3% зростання. Хоча ще кілька місяців тому вважалося, що буде 1,4%.

Зростати не можна падати

Ситуація у проблемних країнах єврозони дивує не особливо. На перший погляд. Усі вже звикли, що проблеми є у Португалії, але, виявляється, падіння там продовжується вже восьмий квартал поспіль. У Греції — і того веселіше — нащадки еллінів «падають» уже 17–й (!) квартал підряд! Греція, Португалія та Ірландія уже отримали міжнародну допомогу, Іспанія попросила кошти на підтримку банківського сектору, по гроші звернувся Кіпр.

Країною–локомотивом у Європі нині залишається Німеччина. Яка нині ще й стала скелею у морі європейської «розрухи». Хоча не такою потужною, як могла би бути. «Складовими її економічного успіху є відсутність заборгованості домогосподарств, корпоративних боргів і вигідна фінансова ситуація, — каже професор Прінстонського університету Ашока Моді. — Щоби вийти з кризи, Німеччина скористалася швидким збільшенням експорту — особливо для задоволення активного попиту з боку Китаю». Китай же Німеччину і зупинив. «Усі очікували від Німеччини зростання ВВП щонайменше на 2% упродовж 2012—2013 років, — продовжує Моді. — Але коли економічний розвиток Китаю знизився — частково через зменшення обсягів експорту в Європу — прогнозований показник ВВП Німеччини впав удвічі».

Утiм навіть сьогоднішні 0,2% — це не так уже й погано. Найбільші тамтешні компанії тримаються на плаву завдяки тому, що працюють на експорт, а попит на німецьку продукцію у країнах, що розвиваються, наразі стабільний. Це головний плюс німецької економіки. Втім, провідними торговельними партнерами ФРН є країни єврозони. Яка відчуває нині боргову кризу. А це значить, що залишатися острiвком стабільності цій країні буде щоразу важче. Сьогодні погляди економістів прикуті до результатів четвертого кварталу. «Німецька економіка доволі стабільна. Проте й вона починає відчувати кризу. А це вказує на подальше скорочення зростання або навіть падіння ВВП у IV кварталі», — вважає економіст «Інтека Санпаоло» Аннамарія Грімальді.

І безнадія до 2014–го?

Іншими словами, кількість скептиків, які не вірять у можливість Німеччини самотужки протистояти кризі, приблизно дорівнює кількості «німецьких оптимістів». Перші навіть стверджують: рецесія у ФРН може стартувати вже цієї зими! Якщо ці прогнози справдяться, кризова ситуація в єврозоні суттєво згустить власне забарвлення. Ну а головний вплив європейської кризи відчують на собі країни «третього світу», до яких належить і наша батьківщина.

На користь найскептичнішого варіанту розгортання подій — статистичні дані міністерства економіки і праці Німеччини, які воно оприлюднило наприкінці минулого тижня. І які — з тривожними фотоколажами — одразу ж потрапили на перші шпальти німецьких видань. Обсяг промислового виробництва у жовтні 2012 року в порівнянні з вереснем знизився на 2,6%. Це найгірший показник з часів кризового 2009 року. Відновлення, на думку урядовців, можливе не раніше 2014–го. Аналітики подібного провалу не очікували. У річному вимірі німецьке виробництво падає у темпі 3,7%, хоча експерти давали не більше 1,5%.

Песимістично дивиться на ситуацію й німецький центробанк. Ще у червні він стверджував, що зростання ВВП цьогоріч становитиме 1%, а минулого тижня назвав цифру 0,7%. Наступного року, на думку банкірів, німці матимуть плюс 0,4% до свого ВВП, хоча кількома місяцями раніше сподівалися на 1,4%. Американський «Уол Стріт Джорнел» одразу ж заговорив про рецесію... Подібні новини вплинули на вартість єдиної європейської валюти, яка після оприлюднення статистики знизилася до показника 1,29 щодо долара.

Песимізм аналітиків, на жаль, поділяють і європейські чиновники. «Економічна активність буде низькою і наступного року, а ризики її подальшого зниження збережуться», — заявив голова Європейського центрального банку Маріо Драгі. Й погодився, що вести мову про покращення раніше 2014 року не доводиться.

Уроки німецької

Серед експертів, які не вірять у німецьку рецесію зразка 2013 року, — заступник генерального директора з інвестиційного аналізу компанії «Церіх Кепітал Менеджмент» Андрій Верніков. «Але хто тоді допомагатиме проблемним країнам Європи — Греції, Іспанії, якщо такі держави, як Німеччина, Австрія чи Нідерланди зосередяться на вирішенні власних проблем?» — додав, утім, ложку дьогтю в оптимістичнішу діжку з медом експерт.

На перший погляд дивно, але в песимістичні оцінки статистів та експертів відмовляються вірити люди, для яких ці аналітики, власне кажучи, стараються, — інвестори. Індекс довіри інвесторів, який проводить Центр досліджень економіки Європи (ZEW), у грудні 2012 року — всупереч усій статистиці — підстрибнув одразу на 6,9 пункта. Цікаво, що ще у листопаді він становив мінус 15,7 пункта. «Експерти прогнозують нарощення економічної активності наступного року з воістину передріздвяним оптимізмом, — каже керівник ZEW Вольфганг Франц. — Незважаючи на уповільнення економіки до початку наступного року, рецесія Німеччині не загрожує. Звичайно ж, тільки у тому випадку, якщо криза у Європі не загостриться». Інвестори щиро сподіваються, що вже з літа наступного року економіка однієї з найбільших європейських країн стрімко злетить догори.

Ще один індикатор довіри — трудові мігранти. «Сьогодні жити в Німеччині вже не так, як двадцять років тому, — зітхає мешканець Дортмунда серб Радован. — Конкуренція велика, щоб отримати працю, треба погоджуватися на менші гроші, а самому платити — за житло, їжу — доводиться дорожче». Але навіть попри таку тенденцію у першій половині нинішнього року Німеччина прийняла 447 тисяч офіційних мігрантів. Більша частина з них — громадяни південних країн Євросоюзу.

Це і є найбільш виразною тенденцією останніх років. Окрім «чужинця» Радована, який, утім, уже вважає Дортмунд своєю батьківщиною і навіть коротку поїздку до батьків у Белград планує з урахуванням графіка матчів місцевої футбольної команди, нині до ФРН на роботу масово їдуть греки, італійці, іспанці, португальці. Всі ті, хто має право робити це легально, а відтак потрапляє в офіційну статистику. І не менша частина — вихідців з неєвросоюзівської Німеччини. Тих самих, котрі не потрапляють у статистику, але змушують Радована працювати за нижчими розцінками.

Останній хіт на ринку праці — ярмарки, на які приїжджають кваліфіковані кадри з кризових Іспанії, Італії тощо. «Це дуже добре для Німеччини», — каже спеціаліст з міграції Інституту досліджень робочої сили (Нюрнберг) Герберт Брекер, натякаючи, що нинішня країна–лідер у єврозоні зможе накопичити у себе найкращі кадри. Адаптуватися у ФРН вихідцям з півдня поки що заважає знання мови. Втім, остання перепона виглядає щоразу меншою проблемою. Останній тренд — півднем Європи нині тріумфально крокує німецька мова. Причому, за твердженням експертів, разом із німецькою моделлю ощадливості та бережливості. «Європа несподівано заговорила по–німецьки», — заявив у Бундестазі політик Фолькер Каудер. Цікаво, що відміняти артиклі активно вчаться навіть греки: ті самі, які публічно ненавидять все німецьке — починаючи з Ангели Меркель і закінчуючи смаженими ковбасками з капустою. За статистикою, число греків, які нині активно штудіюють німецьку, різко зросло. Тільки в афінську філію Інституту Гете щодня приходить близько 400 нових відвідувачів. У Португалії, до речі, кількість студентів на подібних курсах за три роки зросла на 70%, в Іспанії — на 60%.