Не поділили, розійшлися на перекур

Учора у Верховній Раді відзначали ювілей. «500 днів ув’язнення лідера української опозиції Юлії Тимошенко» — плакат такого змісту вивісили в сесійній залі депутати від ВО «Батьківщина», причому два нулі було зображено у формі кайданів.

Сам парламент, пропрацювавши лише годину, взяв перерву на тиждень — до 25 грудня. У Раді, що вже обрала Голову й затвердила свого Прем’єра, зайшли у глухий кут переговори щодо розподілу парламентських комітетів. Опозиція й більшість не можуть домовитись про принципи поділу керівних посад.

КПУ: де треба — влада, де треба — опозиція

На підставі Регламенту 2008 року опозиційна меншість наполягає на керівництві у контрольних комітетах ВР: Бюджетному, правоохоронної діяльності, боротьби з організованою злочинністю. Адже п’ять років тому опозиційні на момент виборів­2007 фракції — ПР, КПУ, Блок Литвина — отримали від «помаранчевої» більшості управління трьома провідними «екомічними» комітетами, зокрема з питань бюджету, фінансів та банківської діяльності. «Регіони» ж тепер на такий розподіл не погоджуються й готові поділитися з опозицією 12 менш «капіталізованими» комітетами, серед яких комітети з питань свободи слова та інформації, промислової, регуляторної політики та підприємництва, спецкомісія з питань приватизації, яка в минулому скликанні взагалі не працювала. «Якщо опозиція хоче забрати собі комітети, які формують економічну політику, це означає, що вони хочуть отримати можливість блокувати роботу уряду. Цими комітетами повинна керувати парламентська більшість!» — пояснює позицію «більшовиків» заступник голови фракції Партії регіонів Юрій Воропаєв.

Комуністи, хоча й голосували за затвердження «регіоналів» Головою ВР та Прем’єр­міністром, теж намагаються хапнути три шматки комітетського пирога, віднесені до квоти опозиції. «Червоні» хочуть контролювати транспорт, соціальну політику і приватизацію.

«Після того як комуністи проголосували за кандидатуру Азарова на посаду Прем’єра, вони можуть претендувати тільки на квоту з 15 комітетів, яка стосується влади», — заявив «свободівець» Андрій Мохник. Натомість «Регіони» в особі Воропаєва зазначають: «Що стосується комуністів, то я не знаю, де вони є, — в опозиції чи більшості, це покажуть їх подальші голосування».

«Партія регіонів зацікавлена, щоб комуністи якомога менше портфелів у парламенті — так вони дешевші», — вважає «свободівець» Юрій Бублик. Його фракція претендує на один комітет — правовий, екологічний або з питань свободи слова. Квоту, що дорівнює двом комітетам, «свободівці» вже використали через обрання Руслана Кошулинського віце­спікером.

Сварка про мову

Учора, на відміну від двох перших сесійних засідань нової Ради, депутати не билися й не штовхалися. Хоча знову сварилися. Щонайперше екс­спікер Володимир Литвин обурився, що деяких депутатів­самовисуванців апарат ВР пересадив «на гальорку» без жодних попереджень та голосувань.

А ще сварилися через мову виступів. Минулого тижня фракція «Свободи» засвистувала всіх, хто виступав російською. «Регіонали» змушені виправдовуватися й домовлятися, аби мати змогу виступати без «улюлюкання» опонентів. Сергій Тігіпко наголосив, що ПР «не підтримує примусової українізації, бо вона неефективна». «Змушувати дорослу людину говорити тією мовою, якою вона не хоче говорити, — це ми отримаємо зворотний ефект. Вона назло не буде цього робити. Тут працює тільки одне — заохочення, батьків, дітей, і в тому числі політиків», — сказав Тігіпко з трибуни, закликавши депутатів з повагою підходити до тих регіонів, де розмовляють російською. Екс­урядовець попередив, що «така насильна українізація (яку зчинила у ВР «Свобода») призведе до появи радикалів на іншому боці», і «ми не дамо нікому виступати з цієї трибуни», якщо депутатам заважатимуть говорити російською.

«Ви взагалі говорите якусь маячню про мову, — заявив у відповідь лідер «Свободи» Олег Тягнибок. — З виборцями говоріть якою хочете мовою, на коридорі говоріть якою хочете, але в цьому залі мусите говорити державною. Тим більше, що в частині 2 статті 6 Закону України «Про засади державної мовної політики», який ви так успішно тут ухвалювали, чітко зазначено, що по всій території України застосовується українська мова при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади...»

ПОРУШЕННЯ

Раду оштрафують за курилку?

Незважаючи на набуття чинності новим законом про заборону куріння в громадських приміщеннях, курилка у Верховній Раді залишається відкритою, і вчора нею з самого ранку активно користувалися. Натомість у дворі парламенту та перед його входами не було жодного депутата з цигаркою, який би вийшов подиміти на двір, дотримуючись букви закону.

«Закон зобов’язані виконувати всі. І для народних депутатів немає ніяких винятків. Цей закон вимагає обмеження куріння в приміщеннях, і він буде виконаний. Єдине, закон передбачає, що в будинках може бути виділено приміщення до 10% площі для курилок, але це не в державних органах», — сказав на прес­конференції «регіонал» Юрій Мірошниченко. Він визнав що «курилка» в парламенті має бути закрита, інакше на ВР і її курців буде накладено штраф.