Шевченко, ноутбук, бандура...
Свою нову роботу народний артист України Григорій Шумейко охарактеризував як «містерія покути», назвавши її, на перший погляд, заплутано й незрозуміло: «Search:www.МатиНАЙмичкА.com.ua». Саме отой комп’ютерний термін search: (англійською — «шукай») білим по чорному був написаний на сцені перед завісою. І ось — третій дзвоник перед початком, до залу з бокових дверей входять двоє молодих людей — хлопець і дівчина. Вона несе бандуру в футлярі, а він — ноутбук. Говорять голосно. Глядачі махають на них руками і прикладають до уст пальця, вважаючи прибулих за тих, що запізнилися, і на мигах показують вільні місця. Але це вже початок вистави: хлопець і дівчина (актори Дмитро Благий і Наталія Липко) шукають в інтернеті інформацію про Шевченка. Хлопець знаходить: так, є, ось — відомий футболіст... Дівчина заперечливо хитає головою і просить вести пошук на слово «мати». І знову невтішний результат: «Депутатів Верховної ради закликають мати совість...» Лише з третьої спроби юнак знаходить поєднання «мати–наймичка» авторства Тараса Шевченка і демонстративно підставляє щоку для поцілунку — як винагороду «за труди». Відкривається завіса, й глядачі переносяться у ХІХ століття; дівчина і хлопець також перетворюються на глядачів, але займають місця на сцені. В подальшому їм належить зіграти роль «зв’язкових» між минулим і сьогоденням, але зараз уся увага прикута до сценарію.