Магічна сімка. Далі — буде?

Молода генерація українських режисерів тепер може не хвилюватися за прокатну долю свого творіння — Національний центр Олександра Довженка та Державне агентство України з питань кіно попіклується про це. Адже ініційований ними проект «Українська нова хвиля» покликаний саме звітувати про напрямки, у яких рухається українське кіно, отже, програма показів мусить стати регулярною, а найкращі з фільмів, поданих на розгляд організаторів, покажуть у декількох містах України.

З почином!

Перший показ «Української нової хвилі» прогримів 14 грудня у кінотеатрі «Київ». Прогримів, адже квитки на сеанс були повністю розкуплені — прем’єрний показ найновіших українських фільмів відбувся з аншлагом і великою надією на продовження. «Ми робимо той плацдарм, з якого можуть стартувати нові імена, нові кінопроекти, — розповіла на презентації голова Держкіно Катерина Копилова. — Одним з основних наших завдань є формування молодої кінонації, яка хоче і любить знімати кіно. На цьому злеті молодь потрібно було підтримати». Таким чином глядацькій аудиторії представили фільми, що були частково або повністю підтримані Державним агентством України з питань кіно та отримали відзнаки на двох національних фестивалях в Одесі й кінофестивалі «Молодість».

«Магічна сімка» стрічок даної програми — це фільми, що пройшли спеціальний конкурс дебютних робіт короткого метру, відзнятих за 2012 рік. Сім короткометражок були відібранi з–поміж представлених тридцяти. «Ми умовно називаємо «українська хвиля», але ми говоримо про бодай якесь хвилювання в цій галузі. Наша справа допомогти, щоб ці хвилі не розбились об берег і щоб ці відцентрові рухи були зафіксовані», — пояснює заступник директора Національного центру Олександра Довженка, член Експертної комісії з питань кінематографії при Держ­кіно Іван Козленко.

Організатори проекту висловили сподівання, що «Нова хвиля» стане регулярною звітною подією. «Ми намагатимемося принаймні раз на квартал чи раз на півроку показувати ці фільми, які ще не мають потужних продюсерських стратегій або прокатного майбутнього, тому потребують підтримки саме в плані презентації», — додає Козленко. Водночас генеральний директор кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі запевнив, що доля українського кіно полягає не лише в українському прокаті, а й у фестивальній презентації за кордоном: «Я впевнений, що нова хвиля в українському кіно є. Більше того — дві стрічки з теперішньої добірки («Дорога» Максима Ксєнди та «Уроки української» Руслана Батицького. — Ред.) вже подано на розгляд комісії Берлінського кінофестивалю, що стартує 6 лютого».

Кіно і гроші

Серед презентованих кіноновинок — як гумористичні замальовки, так і драматичні історії самотності та неможливого кохання. Українські режисери наразі демонструють старі як світ історії свіжим поглядом, залучаючи для цього нову мову кіно. Історія кохання в «Уроках української» — це транс, у який вводить режисер без жодної репліки за допомогою промовистих та захоплюючих кадрів шахтарської промзони. У стрічці «Дорога» Максим Ксєнда торкається теми розлучення батьків i наслідків, що позначаються на дитині. Здавалося б, фільм мусить стати черговою важкою «соціалкою», та режисер вдало комбінує комічне з трагічним, а акторська гра дає віру в юне покоління українських артистів. Призер цьогорічної «Молодості» — комедійна короткометражка «День незалежності» Антоніни Ноябрьової нагадує беккетівські «очікування на Годо» — молоді неприкаяні жителі українських спальних районів планують власне життя, навіть не почавши по–справжньому жити. Напрочуд лаконічний та геніальний у своїй лаконічності «Гамбург» — фільм про українське теперішнє і мрію про цивілізований світ, втіленням якого для головного героя є Німеччина.

У цілому цей показ став наочним прикладом того, що ж виходить, якщо українським режисерам дати повне фінансування на реалізацію кінематографічних задумів. Більшість стрічок — це, перш за все, хороше та грамотне втілення сценарію та фаховий підхід, те чого бракувало українцям, аби піднятися у цілу хвилю. Скажімо,на фаворитів презентації «Уроки української», «Дорога» та «Борода» було виділено більше двох мільйонів гривень. Труднощів у зниженні фінансування нашого кіно на майбутній рік пані Копилова не бачить, адже, за її словами, збільшене фінансування поки не є необхідним. (Нагадаємо, у новому держбюджеті на 2013 рік на фінансування кіновиробництва було закладено на 20 млн. менше, ніж цього року). «Минулого року ми мали 113 мільйонів на створення та розповсюдження кіно. У грудні ми не доотримали не гроші, а проекти, — пояснює Катерина Копилова. — Ми виплатили 93 мільйони і зупинились, адже не було кому це фінансування виділити. Таким чином я не бачу потреби лобіювати збільшення бюджету. Я завжди стверджувала, що бюджет не потрібно «освоювати», необхідно виділити найкращі проекти, і якщо на них не вистачатиме коштів — звертатися із запитом про збільшення бюджету. Поки що такої аргументації у нас немає, тобто грошей вистачає». Сподівання більш ніж оптимістичні, а прогнози наразі такі — наступного року організатори «хвилі» обіцяють більш ніж сім стрічок і не лише у короткому, а і в повному метрі.