Взаємоперетікання спікера і крісла

Обрання керівництва парламенту та надання згоди на затвердження старого–нового Прем’єра вичерпало напруження перших двох днів Верховної Ради. Усі голосування, вигідні «Регіонам», стали результативними лише завдяки «золотій акції» фракції КПУ.

«Тепер комуністи нехай не розповідають, що вони не відповідальні ані за більшість, ані за Голову ВР. Голосування показало, що комуністи повністю інтегровані у владний механізм і несуть політичну відповідальність за діяльність нинішнього уряду Азарова», — каже в коментарі «УМ» політолог Ігор Жданов.

Кандидатуру ретрограда Азарова експерти проковтнули як належну за часів Президента Януковича. Неочікуваним для політологічної думки, хоча й логічним, стало обрання Головою ВР Володимира Рибака. Тут, кажуть ­фахівці, є два фактори. Перший — це боротьба різних груп впливу, які не змогли домовитися, всередині Партії регіонів. Рибак став компромісом між ПР і Сім’єю (бізнес–групою Януковича). «Ніхто інший до перемовин не був долучений, — зазначає на «5–му каналі» політолог Сергій Таран. — По суті, ці дві групи знайшли такого собі дубліката Миколи Азарова. Чому Азаров так довго тримається? Бо він якраз ці дві групи цілком влаштовує. Рибак такий самий». «Президент, напевно, не довіряє молодим неофітам, які геть зі шкіри пнуться, доводячи свою вірність і професійну спроможність, але на Банковій спираються на перевірені «стародонецькі» кадри, від яких не очікують дива, а лише певних дій для балансу між різними політичними угрупованнями і стабілізації ситуації», — припускає Жданов, президент аналітичного центру «Відкрита політика».

«Після відкритого голосування спікер ВР став людиною, яка є головою для більшості. Він заміняє руку Чечетова. Тобто він керує більшістю, а не парламентом», — вважає пан Таран.

Другий момент — відсутність у Рибака особистого рейтингу і президентських амбіцій. «Крісло спікера наповнює людину, яка в ньому сидить, усілякими спокусами щодо політичних перспектив. Ті, хто сідали в крісло спікера, потім балотувалися на пост Президента», — зауважив у ефірі «Ера–FM» керівник центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.

«Протягом тижня залишатиметься інтрига розподілу парламентських комітетів: хто очолить Бюджетний комітет, інші віжливі напрями? — коментує «УМ» п’ятиденну перерву парламентаріїв Ігор Жданов. — Цей термін визначить персоналії голів комітетів».

На подальшу перспективу важливим питанням залишатимуться стосунки опозиційних фракцій — чи зможуть вони діяти скоординовано, як наприкінці парламентської виборчої кампанії, вносити спільні законопроекти, підтримувати політичні позиції одна одної. Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала покладає надії на морально–етичний чинник опозиційних сил. «Епоха комуністів і колишніх комуністів завершується. Кулуарний, чи то пак візантійський спосіб керування відходить в минуле. «Політичних повій і поліцаїв», які йдуть на службу до влади, аби зберегти свої впливи й продовжити політичне життя, має поменшати», — вважає Бала.

Роль головного запобіжника цей експерт виділяє «Свободі». Втім разом з іншими політологами Бала визнає: «Чим ближче до президентської кампанії, тим протиріччя між «санітарами парламенту» ставатимуть сильнішими».