Завіса курортного сезону

От і позаду нинішній відпочинковий сезон на сонячному півострові, хоча у деяких місцевих санаторіях він і досі триває. Про безперебійне завантаження, на що здатні, зрозуміло, лише найпотужніші й відомі оздоровниці, тільки мріють у республіканському міністерстві курортів і туризму. Утім не тільки мріють та аналізують тенденції, а й намагаються навести лад і зробити поступ уперед у цій важливій для Криму царині. Як саме — про це міністр Олександр Лієв спочатку розлого розповів депутатам на останньому пленарному засіданні ВР Криму, а згодом і на тематичній прес­конференції медійникам.

Попит на кримський турпродукт є

Передовсім позитив пан міністр бачить у тому, що попит на кримський турпродукт, навіть попри загальну кризу, не знижується не лише серед українців, а й жителів ближнього зарубіжжя. Не став винятком і 2012 рік.Так, у порівнянні з минулим роком Крим відвідало більше туристів: у квітні на 16,5% і на 13,1% у вересні­жовтні. Загалом станом на 1 грудня тут побувало 6,1 мільйона осіб, із них 69% — українці, тоді як за весь 2011 рік на півострові відпочило 5,7 мільйона курортників. Виграв від такого напливу бюджет, бо надходження до нього за січень­жовтень від підприємств рекреації зросли на 100 мільйонів і склали 418,5 мільйона гривень.

За словами міністра, поступово курортний сезон розширяють до шести місяців — це головна умова для світових мережевих готелів, їхній поріг рентабельності. А ще впродовж року в Крим зайшла рекордна за всі роки незалежності кількість круїзних суден — 79. На їх облавку було 60 тисяч зарубіжних туристів, що на 20% більше, ніж торік. Уперше круїзним став, приміром, Євпаторійський морпорт, куди причалило два судна з іноземцями.

Також цьогоріч були розроблені нові екскурсійні маршрути у Саках, Феодосії, Судаку, Євпаторії, Алушті, Старому Криму й Керчі. Відкрилися нові туристичні об’єкти, а саме — парк левів «Тайган» у Білогірському районі, один із найбільших в Україні дельфінарій у Євпаторії, історичний музей «Ларишес» у Бахчисараї, парк «Крим у мініатюрі» в Алушті тощо.

Пан Лієв знаковою вважає орієнтацію кримського турбізнесу на лікування і оздоровлення. Так, низка готелів у Євпаторії і Ялті відкрила власні медцентри, у Керчі запрацював новий санаторій, а в Бахчисарайському районі — дитячий Міжнародний молодіжний центр.

Повноважень катма

Одначе пану Лієву довелось­таки визнати: конкуренти по Чорноморському регіону залишають Крим в аутсайдерах індустрії відпочинку. Каже, що даються взнаки, зокрема, і його куці повноваження. Мовляв, вони здебільшого зводяться до збору статистичних даних, аналізу і рекомендацій, що «мінімально впливає на курорт». «Ті повноваження, які сьогодні є, роблять із міністерства атавізм, який у нинішньому вигляді важко загвинтити в систему стратегічних послідовних дій».

Для порівняння пан Лієв перерахував деякі повноваження свого турецького колеги. Той, приміром, одноосібно узгоджує призначення керівників усіх рекреаційних об’єктів, регулює ціни на товари й послуги галузі, може створювати відомчий банк, будувати мости і магістралі в курортних зонах, а також має право націоналізувати будь­який побудований там об’єкт. Натомість в Україні все віддано на відкуп бізнесу.

Окрім того, міністр наголошує на необхідності запровадити в Криму сателітні рахунки. Вони враховують не лише розміщення туриста, а i його витрати в магазинах, ресторанах, музеях, на таксі. З часом ця система допоможе оцінити внесок галузі в економіку країни, звести воєдино безліч показників і зрозуміти, яка складова туризму у валовому продукті країни.

ДО РЕЧІ

За даними соціологічних дослі­джень, у 72% туристів виправдалися очікування щодо кримського відпочинку, а 11% отримали навіть більше, ніж сподівались. Лише 15% приїжджих залишилися незадоволеними. 85% опитаних воліли б повернутись у ті курортні заклади, де відпочивали, а близько 90% обов’язково планують повернутись до Криму.