Популярність цього співака, відомого виконавця російських, українських, циганських романсів, естрадних пісень у стилі танго і фокстроту припала на середину минулого століття. У Радянському Союзі творчість Петра Костянтиновича Лещенка, його «буржуазна музика», були під забороною. Але пісні артиста все одно слухали, хоча тримати вдома його записи, зроблені на м'якій рентгенівській плівці, було доволі небезпечно.
Петро Лещенко народився 3 червня 1898 року на Одещині, у селі Ісаєве. Навчався у церковно-приходській школі, співав у хорі, захоплювався танцями, грав на гітарі та балалайці. Церковну освіту він не закінчив: 1907 року родина у пошуках роботи переселилася до Бессарабії. Перші професійні проби співака Лещенка відбувалися у перервах між сеансами сінематографа. Але навряд чи він мріяв все своє життя покласти на те, щоб заповнювати подібні антракти. Одружившись із балериною Зінаїдою Закіт, Лещенко разом із дружиною вирушає у турне країнами Європи та Азії. У цей же час знайомиться з Іваном Буніним, Федором Шаляпіним, Олександром Вертинським, які стають його добрими товаришами. 30-ті роки у житті співака — це калейдоскоп країн та гастролей: Белград, Рига, Англія... Було записано багато платівок, а за рідкісної краси оксамитовий баритон преса охрестила його «російським Орфеєм».
Оселившись у Бухаресті, відкриває ресторан «Лещенко», сам не лише співає, а й танцює — відомо, що Петро Костянтинович віртуозно виконував арабський танець. У ресторані грав джаз-бенд, співав хор, солісткою якого була Алла Баянова.
Друга свiтова внесла свої корективи в життя Лещенка: він мав необережність дати кілька концертів в окупованій Одесі, й цей факт потім неодноразово пригадували йому в КДБ. В Одесі ж він зійшовся з двадцятирічною акомпаніаторкою Вірою Білоусовою. Повернувшись до Бухареста, куди вже увійшли радянські війська, співак був змушений закрити свій сімейний ресторан. А заарештували його під час концерту, після виконання знаменитого «Чубчика кучерявого», як «ворога народу, за співпрацю з німцями під час війни». Арештували й дружину Віру, «за зраду та шлюб з іноземним підданим». Засудили до розстрілу, але потім відпустили.
Помер Лещенко 16 липня 1954 року у тюремній лікарні Бухареста.
Ніхто не знає, де могила співака — він так і залишився людиною-легендою, про яку, до речі, не забувають і досі. Створено благодійний фонд імені Лещенка, а в пресі з'являються публікації про нього.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
