Це їхня криза

13.07.2004

      З кожним роком вплив Росії на Україну зменшується, стверджує  виконуючий обов'язки голови Нацбанку України Арсеній Яценюк. Коментуючи під час учорашньої прес-конференції ситуацію у банківському секторі Росії, він зазначив, що НБУ не вбачає жодних підстав для макроекономічної кризи в цій країні. Її може викликати тільки значне падіння цін на нафту. Найближчим часом такого не очікують. Тому  питання лежить у площині тимчасової кризи банківського сектору, наголосив пан Яценюк. Це пов'язано з кризою довіри до банків, кризою ліквідності і певними адміністративими заходами, які мали вплив на ситуацію у банківському секторі, зокрема події навколо нафтової компанії «Юкос». Усі чинники, взяті разом, стали причиною тимчасової фінансової нестабільності в Росії. Але це не має ніякого впливу на фінансову ситуацію в Україні. Відчують певні незручності тільки ті українські банки, які матимуть кореспондентські стосунки з російськими банками. Нацбанк прогнозував подібне ще місяць тому і навіть попередив банки про те, що в них можуть виникнути проблеми. Деякі банки прислухалися до цього попередження, а деякі — ні. «Сьогодні ми не володіємо інформацією про те, що українським банкам не виконують платіжні доручення на перерахування коштів російські контраганти», — поінформував Арсеній Яценюк.

      Попри втішні слова, які нині говорять банківські провідники, найбільш точно про політику НБУ в цих умовах можна судити з його останніх рішень. Національний банк зберіг облікову ставку в липні на рівні 7,5 відсотка, про що також повідомив Арсеній Яценюк. Нагадаємо, що НБУ тримав облікову ставку на рівні 7 відсотків із грудня 2002 року, а в червні 2004 підвищив її на 0,5 процентних пункта до 7,5 відсотка. Аби зберігати певні позиції на валютному ринку, важливо, яким золотовалюним запасом може розпорядитися центробанк. За словами пана Яценюка, сьогодні золотовалютні резерви Національного банку становлять 10, 4 мільярда доларів. Це означає, що банківський сектор нашої країни справді відчуває себе захищеним від російської «вітрянки».

      Позицію НБУ поділяє Асоціація yкраїнських банків (АУБ). Президент Асоціації Олександр Сугоняко у поширеному прес-релізі зупинився на окремих технічних та економічних аспектах кризи. «Боротьба фінмоніторингу Росії з відмиванням брудних коштів, через недолугість чи злий умисел, запустила механізм паніки серед клієнтів банків, — наголосив він. — Поява «чорних списків банків», заяви держслужбовців про тридцятку «поганих банків» сприяли тому. Центральний банк Росії вчасно не втрутився і не зупинив дії своїх колег-чиновників». Олександр Сугоняко назвав декілька факторів, які, на його думку, становлять своєрідне економічно-адміністративне тло, що сприяє нарощенню кризового потенціалу в російській банківській системі. Росія переходить у цьому році на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності у банках. За цими стандартами у 100—300 банків виникають проблеми з розміром капіталу. Центральний банк Росії не раз заявляв про посилення вимог щодо цього показника. Росія створює Фонд гарантування вкладів населення. Чиновники і тут вносять елемент дестабілізації  щодо умов членства у Фонді і роботи з вкладами населення. «Перетряска» власності в Росії та проблеми з «Юкосом» теж, м'яко кажучи, не сприяють стабільності. Але, оскільки криза має в своїй основі психологічно-бюрократичну причину, вона, при бажанні, може бути легко подолана Центральним банком і Мінфіном Росії, а може навпаки, при іншому бажанні — продовжитися, вважає президент АУБ.

      Щодо можливого впливу російської кризи на українську банківську систему, то Олександр Сугоняко наголосив на безпідставності таких побоювань. Він нагадав ситуацію 1998 року. «Тоді в Росії збанкрутувало близько 600 банків. То була справжня фінансово-банківська криза. Але навіть за таких умов жоден банк в Україні не збанкрутував. Тим паче зараз. У нас інша ситуація»,  — заявив він. Українські банки ще в 1997 році перейшли на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, а з 1999 року в нас функціонує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, створений НБУ і банками, згiдно з указом Президента. Що стосується «Альфа-банку України», то він є резидентом України, дочірнім банком російського «Альфа-банку», а не філією, нагадує пан Сугоняко. В 1998 році збанкрутував російський «Інкомбанк». В Україні діяв його дочірній «Інкомбанк-Україна», який не збанкрутував і сьогодні працює під іншою назвою — «Кредитпромбанк». Якби в нас були філії російського «Гута-банку», то для їхніх клієнтів, без сумніву, російська криза була б їхньою кризою. АУБ виступає проти відкриття філій іноземних банків в Україні, оскільки через це виникає ризик перенесення криз інших країн на вітчизняний банківський ринок, застерігає президент Асоціації.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>