Це їхня криза

      З кожним роком вплив Росії на Україну зменшується, стверджує  виконуючий обов'язки голови Нацбанку України Арсеній Яценюк. Коментуючи під час учорашньої прес-конференції ситуацію у банківському секторі Росії, він зазначив, що НБУ не вбачає жодних підстав для макроекономічної кризи в цій країні. Її може викликати тільки значне падіння цін на нафту. Найближчим часом такого не очікують. Тому  питання лежить у площині тимчасової кризи банківського сектору, наголосив пан Яценюк. Це пов'язано з кризою довіри до банків, кризою ліквідності і певними адміністративими заходами, які мали вплив на ситуацію у банківському секторі, зокрема події навколо нафтової компанії «Юкос». Усі чинники, взяті разом, стали причиною тимчасової фінансової нестабільності в Росії. Але це не має ніякого впливу на фінансову ситуацію в Україні. Відчують певні незручності тільки ті українські банки, які матимуть кореспондентські стосунки з російськими банками. Нацбанк прогнозував подібне ще місяць тому і навіть попередив банки про те, що в них можуть виникнути проблеми. Деякі банки прислухалися до цього попередження, а деякі — ні. «Сьогодні ми не володіємо інформацією про те, що українським банкам не виконують платіжні доручення на перерахування коштів російські контраганти», — поінформував Арсеній Яценюк.

      Попри втішні слова, які нині говорять банківські провідники, найбільш точно про політику НБУ в цих умовах можна судити з його останніх рішень. Національний банк зберіг облікову ставку в липні на рівні 7,5 відсотка, про що також повідомив Арсеній Яценюк. Нагадаємо, що НБУ тримав облікову ставку на рівні 7 відсотків із грудня 2002 року, а в червні 2004 підвищив її на 0,5 процентних пункта до 7,5 відсотка. Аби зберігати певні позиції на валютному ринку, важливо, яким золотовалюним запасом може розпорядитися центробанк. За словами пана Яценюка, сьогодні золотовалютні резерви Національного банку становлять 10, 4 мільярда доларів. Це означає, що банківський сектор нашої країни справді відчуває себе захищеним від російської «вітрянки».

      Позицію НБУ поділяє Асоціація yкраїнських банків (АУБ). Президент Асоціації Олександр Сугоняко у поширеному прес-релізі зупинився на окремих технічних та економічних аспектах кризи. «Боротьба фінмоніторингу Росії з відмиванням брудних коштів, через недолугість чи злий умисел, запустила механізм паніки серед клієнтів банків, — наголосив він. — Поява «чорних списків банків», заяви держслужбовців про тридцятку «поганих банків» сприяли тому. Центральний банк Росії вчасно не втрутився і не зупинив дії своїх колег-чиновників». Олександр Сугоняко назвав декілька факторів, які, на його думку, становлять своєрідне економічно-адміністративне тло, що сприяє нарощенню кризового потенціалу в російській банківській системі. Росія переходить у цьому році на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності у банках. За цими стандартами у 100—300 банків виникають проблеми з розміром капіталу. Центральний банк Росії не раз заявляв про посилення вимог щодо цього показника. Росія створює Фонд гарантування вкладів населення. Чиновники і тут вносять елемент дестабілізації  щодо умов членства у Фонді і роботи з вкладами населення. «Перетряска» власності в Росії та проблеми з «Юкосом» теж, м'яко кажучи, не сприяють стабільності. Але, оскільки криза має в своїй основі психологічно-бюрократичну причину, вона, при бажанні, може бути легко подолана Центральним банком і Мінфіном Росії, а може навпаки, при іншому бажанні — продовжитися, вважає президент АУБ.

      Щодо можливого впливу російської кризи на українську банківську систему, то Олександр Сугоняко наголосив на безпідставності таких побоювань. Він нагадав ситуацію 1998 року. «Тоді в Росії збанкрутувало близько 600 банків. То була справжня фінансово-банківська криза. Але навіть за таких умов жоден банк в Україні не збанкрутував. Тим паче зараз. У нас інша ситуація»,  — заявив він. Українські банки ще в 1997 році перейшли на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, а з 1999 року в нас функціонує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, створений НБУ і банками, згiдно з указом Президента. Що стосується «Альфа-банку України», то він є резидентом України, дочірнім банком російського «Альфа-банку», а не філією, нагадує пан Сугоняко. В 1998 році збанкрутував російський «Інкомбанк». В Україні діяв його дочірній «Інкомбанк-Україна», який не збанкрутував і сьогодні працює під іншою назвою — «Кредитпромбанк». Якби в нас були філії російського «Гута-банку», то для їхніх клієнтів, без сумніву, російська криза була б їхньою кризою. АУБ виступає проти відкриття філій іноземних банків в Україні, оскільки через це виникає ризик перенесення криз інших країн на вітчизняний банківський ринок, застерігає президент Асоціації.