Щоб серденько не боліло

06.12.2012
Щоб серденько не боліло

У Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії маленьким пацієнтам дарують шанс на здоров’я і життя. (Юрія САПОЖНІКОВА.)

Щороку в Україні народжується понад чотири тисячі дітей із вадами серцево–судинної системи. Без хірургічного втручання 42 відсотки з них помирають до 18 років, найбільше — на першому році життя. Сьогодні, за словами медиків, 40 тисяч маленьких українців перебувають на обліку, чекаючи на складні операції. Більшість діток потребують негайного лікування, проте не завжди батьки мають змогу його оплатити. У такому разі на допомогу приходить Центр дитячої кардіології та кардіохірургії. Тут маленьких пацієнтів рятують не тільки за рахунок держави, а й завдяки підтримці благодійних фондів, організацій та благочинних акцій.

І навчання, і здоров’я — на «п’ятірку»

Вероніку Шароварову із селища Коцюбинське на Київщині успішно прооперували рік тому.

«Уже в шiсть місяців Вероніці поставили страшний діагноз — вада серця, — розповідає Зінаїда Сидорук, бабуся дівчинки. — Лікарі переконували зачекати, мовляв, дитина може «перерости» хворобу. Але до трьох років дива не сталося. На операцію потрібно було 7 тисяч доларів. Добре, що знайшлися небайдужі люди, які допомогли зібрати необхідну суму. Вероніці поставили окклюдер, завдяки якому на її тілі немає жодного рубця. Тепер дитина абсолютно здорова і чудово себе почуває».

Нині Вероніка навчається у четвертому класі, відмінниця, здає фізкультурні нормативи. «Уже навіть бігала «тридцятиметрівку» на уроці фізкультури», — ділиться дівчинка шкільними успіхами. А ще рік тому, за словами бабусі, Вероніка періодично втрачала свідомість, у неї синіли губи, мала слабкий імунітет і швидко втомлювалася. Якщо хворіла грипом, то це зазвичай затягувалося місяців на три.

«Я не знаю, що таке пекло, але я там була...»

Потрійний удар після медичного обстеження отримала родина Шапарів із Сiверськодонецька Луганської області: в усіх трьох дітей виявили захворювання серця.

«Коли чотири роки тому прозвучав діагноз лікарів — вада серця, для нашої родини це було як грім серед ясного неба. Потрібно було негайно робити операцію. Моя дитина була веселою, енергійною, займалася спортом, танцями. Усе це довелося залишити... Після шести годин на операційному столі моя дівчинка сказала: «Я не знаю, що таке пекло, але я там була...». Зараз вона здорова, веде повноцінний спосіб життя, однак 18–сантиметровий шрам на грудях нагадує про пережите, — ділиться мама Оксана Шапар. — Згодом лікарі повідомили: у сина також вада серця... Ми — родина із середнім достатком, тому не змогли відразу зібрати необхідні 50 тисяч гривень на операцію. Звернулися до Центру дитячої кардіохірургії, і три місяці тому мого сина прооперували. Зараз він повністю здоровий».

Павло Шапар нині навчається в одинадцятому класі, планує вступати до Київського національного університету будівництва та архітектури. У навчанні не відстає, але від фізкультури звільнений, оскільки не може робити різких рухів. «У мене ваду серця виявили 2 роки тому. У двох моїх сестер — така ж проблема зі здоров’ям. Одній iз них зробили операцію з розрізом грудної клітки, а мені — за допомогою окклюдера», — розповідає хлопець.

Меценати рятують життя

Нині у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії для лікування вад серця використовують ендоваскулярну операцію зі встановленням окклюдера. «Цей пристрій зменшує перебування дитини під наркозом та в реанімації, загалом полегшує страждання пацієнта. Головна його перевага — прилад встановлюють не через розріз, а через прокол грудної клітки, тому після лікування не залишається ні шрамів, ні рубців», — пояснює лікар ендоваскулярної хірургії Микола Хрущ. Пацієнтами Центру дитячої кардіохірургії стають новонароджені та діти до 18 років. За словами пана Хруща, найменша дитина, якій робили термінову операцію на серці, важила 1 кілограм 200 грамів.

Завдяки окклюдеру, наголошує Микола Хрущ, серце дитини може стати повністю здоровим. Утім пристрій дуже дорогий, і держава не в змозі повністю профінансувати лікування. Тож сьогодні робота Центру дитячої кардіології та кардіохірургії залежить від підтримки благодійників, які допомагають зібрати кошти на медичне обладнання. Щороку на благодійних аукціонах художніх картин вдається зібрати майже 100 тисяч гривень на придбання окклюдерів. Торік на такому аукціоні акумулювали 63 тисячі гривень, ще 33 тисячі — на благодійних концертах та акціях. Загальної суми вистачило на два комплекти окклюдерів.

«Кожного року ми рятуємо 2–3 дитини за рахунок грошей, зібраних на аукціонах. А цьогоріч вдалося допомогти шістьом­ малюкам. Такі операції дорогі, для дітлахів iз дитбудинків та малозабезпечених практично недоступні. Художники — як метри, так і початківці — віддали на благодійність понад сто своїх картин. Ми не запрошуємо «зірок», не влаштовуємо благодійність заради піару. Наша мета — допомогти дітям і відродити традицію меценатства», — зауважує організатор аукціону, власник мережі галерей «Раритет — арт» Олег Торгало.