П’ять жмень фруктів щодня

Позбуваючись зайвої ваги, людина стає не тільки красивішою, а й — безумовно — значно здоровішою. Згідно з недавніми дослідженнями американських учених, завдяки схудненню в організмі зменшуються запальні процеси, в норму приходить не тільки зовнішній вигляд, а й стан внутрішніх органів. Співробітники Американської асоціації дослідження серцево–судинних захворювань запросили 60 осіб із зайвою вагою віком 30–65 років. Під час експерименту люди худнули за спеціальною програмою під контролем фахівців. Учені дійшли висновку: імунна система сприймає зайві жирові клітини як шкідливий елемент. Відтак виникають запальні процеси — як реакція на такі подразники. А запалення часто стає поштовхом до багатьох хвороб. Чому так — говоримо з професором кафедри діабетології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика, головою правління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація превентивної та антиейджинг медицини», доктором медичних наук Ольгою Барною.

«Кожні 5 хвилин — інсульт, кожні 10 — інфаркт...»

— Торік я наштовхнулася на факт, який мене збентежив — і як лікаря, і як громадянина, — розповідає Ольга Миколаївна. — За даними ООН, Україна ввійшла в дев’ятку держав, де тривалість життя виявилася нижчою, ніж у 70–х роках минулого століття. Які ж країни потрапили в цю сумну статистику? «Компанію» Україні склали Росія, Білорусь і шість африканських країн, розташованих південніше Сахари. Чому так склалося? В Україні дуже високий рівень смертності від серцево–судинних недуг, а середня тривалість життя, на жаль, на 7–10 років нижча за європейські показники. Двоє з трьох українців помирають від серцево–судинних захворювань, кожні п’ять хвилин в Україні реєструють інсульт, а кожні десять хвилин — інфаркт міокарда. Уявляєте, скільки людей захворіло на ці страшні недуги тільки за останню годину?

— Ваша організація, пані Олю, обстоює позицію, що багато захворювань можна попередити. Що може порадити лікар для того, аби уникнути того ж інфаркту, інсульту?

— Ми сформували концепцію так званих факторів ризику — тих станів, звичок, які сприяють виникненню атеросклерозу, що є першою причиною інфарктів та інсультів. Звісно, є низка факторів, на які ми вплинути не можемо. Скажімо, вік — що старша людина, то більше піддається ризику цих хвороб. Чоловіки частіше від жінок потерпають від захворювань судин, має значення і генетична схильність до недуг. Людина повинна ставитись до свого здоров’я особливо уважно, якщо в родині траплялися ранні випадки інфарктів і інсультів.

Водночас є низка факторів, які піддаються регулюванню. Передусім — куріння, артеріальна гіпертензія, холестерин, наявність цукрового діабету, низька рухова активність, що дуже характерно для нашого суспільства. І ожиріння. З медичної точки зору, ожирінням називають захворювання, викликане надлишковим накопиченням жирової тканини через порушення рівноваги між надходженням їжі і потребою організму в кілокалоріях, тих чи інших поживних речовинах.

«А індекс маси тіла — яких зусиль не докладали — все одно зростав...»

— Ольго Миколаївно, які ускладнення та небезпеки підстерігають тих, хто має надлишкову вагу?

— Передусім — цукровий діабет ІІ типу, артеріальна гіпертензія, артрит, остеоартроз, аутоімунні захворювання, такі як ревматроїдний артрит. А також, поза сумнівом, — серцево–судинні захворювання і навіть деякі онкологічні недуги. Що вищий індекс маси тіла, то більша ймовірність захворіти і померти від інсульту та інфаркту.

Завдяки розгорнутим епідеміологічним дослідженням нині маємо змогу визначати певні тенденції у суспільстві. Виявилося, що найбільш «відповідальні» за виникнення інфаркту міокарда 9 простих факторів ризику: куріння, артеріальна гіпертензія, холестерин, ожиріння, яке спричинює наступний фактор — цукровий діабет. Також серед «провокаторів» інфаркту — недостатнє вживання овочів і фруктів, зловживання алкоголем, брак рухової активності, психологічні та інші чинники. Зверніть увагу: надлишкова вага — один з основних факторів ризику розвитку інфаркту та інсульту.

Індекс маси тіла (ІМТ) — це той критерій, який допомагає нам визначити ризики пацієнта та оцінити динаміку розвитку захворювання або його регресу. Низка ґрунтовних епідеміологічних досліджень підтверджує: індекс маси тіла дозволяє безпосередньо оцінити ризик захворюваності і смертності.

— Нагадайте, як цей індекс правильно вираховувати?

— Необхідно вагу тіла у кілограмах розділити на зріст у метрах, піднесених до квадрата. Існує градація надлишкової ваги, яку ухвалила ВООЗ. Ці стандарти світові медики прийняли у 1997 році. Якщо ІМТ від 18,5 до 24,9 — вага ідеальна, від 24,9 до 29,9 — надлишкова. Від 30 до 35 — ожиріння першого ступеня, від 35 до 40 — другого, і коли індекс зашкалює за 40 — це третій ступінь ожиріння. Кардіологи також часто використовують параметр об’єму талії. Він дозволяє оцінити не лише загальну вагу, а й розподіл ожиріння. Для чоловіків нормальний показник об’єму талії — зріст у сантиметрах, розділений на два, мінус п’ять сантиметрів. Для жінок — те ж саме, тільки віднімати треба 10–15 сантиметрів.

В Ісландії провели цікаве дослідження, результати якого оприлюднили на європейському конгресі з практичної кардіології. Упродовж 25 років за населенням кількох великих міст велися цільові спостереження. Фахівці вивчали, наскільки корекція тих чи інших факторів ризику впливає на зменшення захворювань серцево–судинної системи. Саме тоді в Ісландії впроваджувалася ґрунтовна державна програма боротьби з серцево–судинними захворюваннями — мас–медіа пропагували здоровий спосіб життя, пояснювали, що потрібно робити, як контролювати, як поводитись тим, хто вже має фактори ризику. Виявилося, що найпростіше піддається регуляції рівень холестерину — загалом його зменшили на один мілімоль на літр, а це дуже велика зміна. Частоту паління знизили вдвічі, рівень артеріального тиску зменшили на 5 міліметрів — для популяції це багато. Фізичну активність збільшили вдвічі. А ось індекс маси тіла — яких зусиль не докладали — все одно зростав. Через це паралельно збільшувалася частота випадкiв цукрового діабету. Отже, наш спосіб життя залишає проблему зниження ваги і її контролю досить складною.

Три кілометри — назустріч здоров’ю

— Коли людині час оголошувати війну зайвим кілограмам?

— Якщо просто йдеться про надлишкову вагу (коли ІМТ менший за 30), то це стосується не так медичних, як естетичних проблем. Відповідно, все залежить від мотивації самого пацієнта: наскільки він готовий боротися за свою стрункість. У разі, якщо вже є ожиріння, тобто індекс маси тіла переважає позначку 30, слід серйозно братися за себе. Фахівці рекомендують активні кроки зі зниження ваги чоловікам з окружністю талії вищою, ніж 102 см, і жінкам із показником за 88.

— І які заходи порекомендуєте?

— Без сумніву, основа зниження ваги — хоч це і звучить банально — зменшення надходження в організм кілокалорій і збільшення фізичної активності. Звісно, пацієнти не завжди ретельно дотримуються рекомендованих дієт і не всі охоче займаються спортом. Бувають випадки, коли цих заходів недостатньо. І тоді рекомендують або фармакологічну терапію з препаратами для схуднення, або хірургічне лікування.

Стежте за тим, що ви їсте. Корисна так звана середземноморська дієта, коли перевага надається фруктам, овочам, рибі, рослинній олії, м’ясо допускається нежирне і білих сортів — у невеликій кількості. З раціону виключають солодощі, зменшується вживання яєць.

Нагадаю відомі в Європі сім кроків до здоров’я. Аби ризик інфаркту й інсульту знизити до мінімуму, європейські кардіологи рекомендують: не палити, позбутися надлишкової ваги і діабету, неодмінно — три кілометри швидкої ходьби або 30 хвилин іншої помірної фізичної активності щодня мінімум 5 днів на тиждень. Додайте сюди боротьбу з «поганим холестерином» (його загальний рівень має бути меншим 5) і п’ять жмень овочів і фруктів у раціоні щодня. Пам’ятайте, що артеріальний тиск не повинен перевищувати 140 на 90, а оптимально, коли він 120 (130) на 70.

Боротьба за струнку фігуру — це не тільки прагнення до еталонів краси. Зниження ваги на 10 кілограмiв зменшує на 30% ускладнення від цукрового діабету, на 40% — ризик розвитку деяких злоякісних новоутворень і на 50% — концентрацію глюкози в крові. Людина, яка позбулася ожиріння, відразу позитивно відчуває це на собі.