«Частина керівництва міліції виявилась втягнутою у незаконні дії, — заявив учора на прес–конференції перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, — позаяк міліція вела рекогносцировку, починаючи з десятої години вечора 30 листопада... У нас виникає запитання до органів прокуратури: наскільки правомірними були дії тих керівників кримської міліції, котрі віддали розпорядження про супроводження незаконної злочинної акції?». Чубаров не впевнений, що знесення кримськотатарських самобудів у Молодіжному було схвалено і погоджено з владою автономії. Але якщо прокуратура не відреагує і не будуть покарані причетні до «погрому» міліцейські чини — тоді в Меджлісі зроблять однозначну оцінку, що акція відбулася з відома керівництва Криму.
Прокуратура АРК учора таки заявила, що почала перевірку цієї нічної НП, але, як сказали у прес–службі, «за фактами, оприлюдненими в засобах масової інформації», позаяк ніхто з учасників конфлікту «до прокуратури не звертався».
А Рефат Чубаров розповів журналістам, що свого часу селищна рада Молодіжного зверталася до відповідних інстанцій про обмін колишніх угідь радгоспу «Приміський» поблизу автотраси Сімферополь—Джанкой, які були розпайовані, а згодом зайняті татарами–репатріантами. Мовляв, частина території була непридатна до сільськогосподарського використання. Планувалось ці землі включити в межі селища Молодіжне з подальшим виділення під забудову. Натомість законним пайовикам мали надати аналогічні наділи в іншому місці. Відтак учасники «галявини протесту» з 2006 року обмежились зведенням на ній тимчасових символічних будиночків, сподіваючись на позитивне для них рішення. Спливав час, а справа не вирішувалася. А у ніч на 1 грудня власники паїв за підтримки активістів «Русского єдінства» і ряжених козаків вдалися до силових методів, мотивуючи «погром» рішенням суду. «Я не виключаю, що такі дії спрямовані ще й на те, щоб викликати адекватні по формі і суті дії з боку кримських татар», — констатував пан Чубаров.
До речі, на позавчорашній прес–конференції функціонери–«русоєди» заявили, що й надалі звільнятимуть розпайовані земелі від «галявин протесту». Далі буде?
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
