Футбольний союз під ковпаком «Газпрому»

Ідея створення на пострадянських теренах об’єднаного футбольного чемпіонату не нова. Маючи політичне підґрунтя, вона час від часу з’являється на порядку денному ще з початку 1990­х років — щойно єдина першість СРСР розділилася, проте сходить нанівець без належної підтримки. Це не заважає апологетам «об’єднавчої» ідеї затягувати свою пісню знов і знов — попри те що окремий футбольний чемпіонат уже 20 років як вважається неодмінним атрибутом незалежної держави.

Заспівуй!

Після того як дисциплінарні органи Російського футбольного союзу «образили» «Зеніт», зарахувавши пітерцям у скандальному матчі з московським «Динамо» технічну поразку, Олексій Міллер — президент правління «Газпрому», який є головним спонсором пітерського клубу, заявив, що команда може знятися з чемпіонату Росії й заявитися в інший турнір. Пізніше стало відомо, що в такий спосіб Міллер рекламував проект під назвою «чемпіонат СНД».

В Україні по­різному відреагували на ініціативу грошовитих російських колег. Перший віце­президент ФФУ Анатолій Попов в інтерв’ю «Московському комсомольцю» так прокоментував ідею глави «Газпрому»: «Ліга СНД навіть не перебуває на стадії розробки. І взагалі, це все тільки домисли. Розмови про чемпіонат, який об’єднав би клуби країн колишнього СРСР, починаються тоді, коли в Росії, Україні або ще десь трапляється якийсь скандал».

Водночас президент київського «Динамо» висловився в тому сенсі, що був би не проти такого турніру, який би за рівнем міг би відповідати чемпіонату Німеччини. Власник іншого українського гранда — «Шахтаря» — Рінат Ахметов теж визнав, що об’єднана першість може стати привабливою з комерційної точки зору. Президент донеччан готовий розглядати і реалізовувати такі пропозиції, але за умови, що це не шкодитиме українському футболу, а розвиватиме його.

Власне, не секрет, що переважну більшість спортивних проектів об’єднавчого характеру генерують в Росії. Наші північні сусіди вже втілили в життя деякі з них. Красномовним прикладом їхньої «союзної» ідеології, напевно, є Континентальна хокейна ліга, де грають команди з Росії, Латвії, Білорусі, Казахстану, України, Чехії та Словаччини. Окрім того, статус «відкритої» нещодавно отримала й російська волейбольна першість. Тут, нагадаємо, другий сезон поспіль виступає харківський «Локомотив», хоча задля єврокубкової перепустки все одно мусить грати і в чемпіонаті України.

Ще один транскордонний чемпіонат, до якого долучилися українські клуби, — це баскетбольна Єдина ліга ВТБ. В основі цього турніру — відверто комерційний принцип, закільцьований навколо одного з найбільших російських банків. Тож якщо і хокейний, і волейбольний чемпіонат розглядаються їх учасниками як першочергові, то Ліга ВТБ — це, по суті, добра нагода провести додаткові міжнародні спаринги та розжитися призовими виплатами від спонсора турніру. Щоб заробити зайву копійчину, баскетболістам «Азовмашу» й «Донецька» доводиться працювати понад план паралельно з першістю України. Таке понаднормове навантаження виходить для українських клубів боком, негативно позначаючись на виступах у єврокубкових турнірах та національній суперлізі. До прикладу, в Кубку Європи маріупольці вже розпрощалися з шансами на «топ­16», а донеччани стоять за крок від вильоту з турніру.

Результат чи гроші

Цікаво, чи готові найсильніші футбольні клуби України йти таким шляхом: на догоду комерційній вигоді жертвувати спортивним результатом?

Можливо, хтось думає, що футбольна ліга СНД отримає такі ж повноваження, як і російська чи українська прем’єр­ліга, тобто стане не поруч, а над нинішніми національними чемпіонатами? Й організатори першості СНД домовляться з УЄФА про спосіб, у який можна делегувати з такого турніру клуби до Ліги чемпіонів та Ліги Європи? Анатолій Попов має з цього приводу великі сумніви: «Головна проблема цього проекту — реакція ФІФА та УЄФА. Чи дозволять вони створити щось подібне?»

Попри те, що «Газпром» отримав «доступ до тіла» Мішеля Платіні, підписавши на кілька років з УЄФА спонсорський контракт, навряд чи консервативна Європейська футбольна спілка піде на кардинальні реформи й надасть об’єднаній лізі права та повноваження незалежних асоціацій.

«Якщо наші клуби заявляться ще й у четвертий турнір, я навіть не уявляю, коли вони будуть грати і якої якості будуть ті матчі. Хтось киває в бік англійців, мовляв, вони грають через два дні на третій. Так у них готовність до такого ритму, напевно, вже закладена в генах», — коментує «УМ» наслідки створення Ліги СНД ветеран київського «Динамо» Володимир Трошкін — чотириразовий чемпіон СРСР та володар Кубка кубків 1975 року. Володимир Миколайович вважає, що користі від спільного турніру для українського футболу не буде жодної, тож не випадково ФФУ і раніше відмітала будь­які об’єднавчі позиції. «Можливо, з комерційної точки зору — це хороший проект, але не зі спортивної», — резюмував уславлений гравець збірної СРСР.