Любов до гробу

Цього року зима розпочалася тріумфом палкого почуття любові на теплому середземноморському острові Мальта. Церемонія нагородження «європейського Оскара» пройшла 1 грудня, а призером вечора, який відвоював чотири статуетки, став австрієць Міхаель Ханеке з кіноісторією про старіюче подружжя під назвою «Любов».

Стрічку Ханеке називають автобіографічною, а сам режисер хоч і не заперечує вплив особистого життя на ідею створення фільму, та зізнається, що автобіографічні фільми ненавидить. Головний герой Жорж, викладач консерваторії, прожив зі своєю дружиною Анною пліч–о–пліч більше 60 років. Зараз, коли їм обом за 80, Анна почала згасати. Спершу відмовляє пам’ять, а згодом і все тіло — жінку вражає параліч. Вірний чоловік відмовляється віддавати дружину до притулку для старих і весь свій час присвячує піклуванню про вмираючу Анну. Болісне споглядання на кінець спільного подружнього життя та важкі хвилини догляду за паралізованою коханою стануть останнім випробуванням їхньої любові.

Фільм отримав нагороду за найкращу режисуру та гран–прі у категорії «Найкращий фільм», а Жана–Луї Трентиньяна та Ємануель Ріва Європейська кіноакадемія визнала найкращими виконавцями чоловічої та жіночої ролей. Нагадаємо, у травні 2012 року стрічка Ханеке отримала Золоту пальмову гілку на Каннському кінофестивалі, а на церемонії вручення американського «Оскара», що відбудеться в лютому–2013, «Любов» має всі шанси здобути статуетку в номінації «Найкращий іншомовний фільм».

По дві нагороди привезли з Мальти британські фільми «Сором» Стіва МакКуїна та «Шпигун, вийди геть» Томаса Альфредсона. Відверта драма МакКуїна про еротомана, котрий намагається подолати «згубну звичку», отримала відзнаку за монтаж та операторську роботу, а монтажер стрічки Джо Уокер зізнався, що перед зйомками передивився близько сотні порнографічних фільмів, аби відібрати ті, які періодично у драмі переглядає головний герой у виконанні Майкла Фасбендера.

Детективна драма «Шпигун, вийди геть» у витонченому англійському стилі з Гері Олдменом у головній ролі отримала статуетки за роботу художника–постановника, а ностальгійний музичний супровід для «Шпигуна» від Альбето Іглесіа назвали найкращим саундтреком.

Данську стрічку «Полювання» було відзначено за найкращий сценарій. Тобіас Ліндхольм і Томас Вінтерберг побудували свою драму на прикладі «кіл, що розходяться на воді»: варто було 40–річному Лукасові трохи збрехати, як його брехня розростається до неймовірних масштабів, і ось головний герой вже змушений боротися з нею за власне життя.

Почесні нагороди за вклад у кінематограф цього року отримали Хелен Міррен та Бернардо Бертолуччі. Російський режисер Олександр Попогребський, нагороджуючи Міррен, нагадав присутнім про російське похо­дження акторки і назвав її Єленою Василівною Мироновою. Шквал аплодисментів викликав маестро Бертолуччі, який у свої 72 роки сяяв посмішкою, але був лаконічним у промові на сцені: «25 років тому я був на цій же сцені — не на Мальті, а в Берліні, де вперше вручали цю премію. Не хочу говорити про свою кар’єру, скажу лише так: хай живе європейське кіно!»