Після бійки — кулаками...

Аж через місяць після дня голосування громадські організації «Соціологічна служба «Центр політдосліджень» та обласний осередок Комітету виборців України» наважились оприлюднити власний аналіз того, наскільки об’єктивним було волевиявлення донеччан. З одного боку — «потяг уже пішов», переможці від Донеччини на виборчих перегонах, до речі, заздалегідь прогнозовані, встигли отримати депутатські «корочки» та приглядають собі затишні місця в сесійній залі ВР. З іншого — як твердили організатори нинішньої прес–конференції, для того, аби виявити аномальні відхилення в результатах голосування, що можуть свідчити про порушення закону, довелося використовувати методи математичного аналізу, тонкий апарат сучасної соціології. А останнє потребує часу.

Взагалі–то, на думку голови осередку КВУ Сергія Ткаченка, у день голосування на Донеччині фактично не було створено формальних приводів, аби оспорювати результати в законному порядку. Він принагідно пригадав іронічне зауваження однієї з провідних експертів міжнародного корпусу спостерігачів: донецька влада навчилася так проводити вибори, що є загальне відчуття того, що фальсифікації відбуваються, але наявних свідоцтв — катма.

Проте не все вдалося ретельно приховати. Зокрема, несподіваний сплеск «явки» в останні години перед закриттям виборчих дільниць. Незалежні спостерігачі звертали увагу на суттєву різницю в проценті голосувальників і результатах двох сусідніх дільниць, які нічим не відрізнялись (хіба тим, що на одній голова комісії був від Партії регіонів, а на другій — від опозиції).

У тих випадках, коли порушення таки вилазили назовні і їх помічали, влада діяла безцеремонно. Зокрема, на одній з дільниць Донецька волонтер КВУ виявила «ручейок», коли одні ж ті й самі люди багаторазово отримували бюлетені для голосування від «свого» члена комісії. Дівчину–спостерігачку брутально видалили з приміщення. «Ми пройшли зараз місцеві судові інстанції, даремно намагаючись покарати винуватців такого свавілля, — каже пан Ткаченко, — готуємо звернення до Європейського суду з прав людини».

Висновки по гарячих слідах щодо «бруду» на донецьких виборах базувалися на власних враженнях та емоціях громадських активістів. А що твердить сучасна суспільна наука? Адже Донбас досить консервативний у своїх політичних уподобаннях, що, зокрема, дає змогу створити точні математичні моделі тамтешнього суспільства — і співставити їх потому з реаліями життя. Як заявив керівник «Центру політдосліджень», кандидат соціологічних наук Кирило Черкашин, суттєві видхилення від статистичної норми (на користь правлячої партії, зрозуміло) спостерігались у понад третині виборчих округів регіону. Найбільше таких «аномалій» помічено в шахтарських містечках та селищах краю, куди не дісталися незалежні спостерігачі, а в складі ви­борчих комісій не було дієвих членів від опозиції. Внаслідок чого, вважає вчений, результат Партії регіонів перевищив об’єктивний прогноз на 6–9 відсотків. З урахуванням того, що на Донбасі проживає кожен десятий виборець України, — чимала величина, варта не одного депутатського мандата.

«Зрозуміло, що на загальний підсумок виборів наші дослідження не зможуть вплинути, — спробував вiдвести від песимістичного фіналу зустріч із пресою експерт КВУ Олександр Клюжев, — та добре вже, що в суспільства вистачає сміливості в сучасних умовах проявляти увагу до таких фактів. Це може стати в нагоді під час наступних ви­борчих перегонів».

Та чи відбудуться вони взагалі, ті перегони, — наука відповіді не знає.

Володимир ВОЛОВНЕНКО