Фольклорних фестивалів останнім часом помітно побільшало: «Ялта», «Шешори», «Країна мрій» та інші — приємна і доречна складова сучасної української культури. І, схоже, це ще не остаточна кількість фольклорних «прапорців» на мапі фестивального руху. 18-19 липня пройде ще один етно-фест — «Фольклорний дивосвіт», у якому візьмуть участь представники п'яти континентів. Надбання та традиції своєї культури презентуватимуть творчі колективи з Алжиру, Індії, США, Таїланду, Туреччини, Польщі, Сербії і, звісно, України.
«Мета фестивалю, — йдеться у прес-релізі, — охорона й популяризація традиційного культурного спадку d таких формах його вираження, як танець, пісня, музика, народні ремесла, ігри та забави через інтеграційні зустрічі фольклорних колективів різних країн, формування естетичного смаку в підростаючого покоління і виховання у молоді поваги до традиційної культури українського народу та народів світу». Надзавдання, як бачимо, шляхетне і багатообіцяюче. І для його виконання учасники фестивалю поїдуть до Луцька, Комсомольська-на-Дніпрі (Полтавська область), інших міст України, де виступатимуть перед трудовими колективами.
А розпочнеться фестиваль 18 липня святковою ходою колективів-учасників Хрещатиком. 19 липня в Українському домі відбудеться гала-концерт «Фольклорний дивосвіт». А вже 20 липня у Луцьку стартує інший фольклорний фестиваль — «Поліське літо з фольклором».
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
