Дивитися чи не дивитися?

21.11.2012

Більше ніж у третини київських школярів після перегляду деяких фільмів виникає бажання шокувати оточуючих, а в кожного десятого — нашкодити комусь або чомусь. Такі дані були отримані в ході дослідження впливу ЗМІ на дітей та формування комп’ютерної залежності у підлітків, проведеного Центром наукових досліджень інновацій та моніторингу, під час якого було опитано 7 тисяч підлітків у віці 13—16 років.

Інтернет узагалі став улюбленим способом проведення вільного часу для київських школярів. Лідером за відвідуваністю стали файлообмінники — сайти, на яких можна скачати фільми. Найулюбленішим жанром фільмів більшість школярів визначили комедії, проте на другому місті опинились фільми жахів, трилери, бойовики, тобто стрічки, орієнтовані на дорослу аудиторію. Але якщо доросла людина сприймає апокаліптичні сюжети і сцени насильства на підсвідомому рівні, то молодь намагається закласти жорстокі моменти у свідомість. «Лідерами серед фільмів, які подобаються підліткам 13—16 років, виявилися «Шрек», «Гаррі Поттер», «Один удома». Але водночас більше 28% учнів обрали фільми «Пилка» та «Пункт призначення», — розповіла директор Центру Оксана Денисюк.

До речі, саме через це, на думку психологів і дослідників США, серед підлітків зростає рівень злочинності.

Ще однією причиною захоплення інтернетом у тінейджерів є сформована потреба у постійному відвідуванні сторінок у соціальних мережах. Школярі зізнаються у тому, що знайти друзів і поспілкуватись iз ними набагато легше в інтернеті, ніж у реальному житті. Відчуття реальності втрачають і діти, які мають залежність від комп’ютерних ігор. Погіршення зору, порушення режиму, зниження якості навчання, втрата відчуття часу, апатія, соціофобія — це ще далеко не весь перелік проблем, яких підлітки набувають разом із зануренням у вимір комп’ютерних ігор. Діти наголошують, що ігри надають їм право на те, чого вони не мають у реальному житті.

Усе це призводить до того, що значна частина українських підлітків уже починає закладати у свій фундамент помилкові цінності. На думку дослідників, тут не обійшлося і без вини батьків, адже зазвичай вищезгадані проблеми мають діти, які не отримують достатньої підтримки, любові, спілкування, перш за все у своїй родині.