Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Ларрі Кларк зі срібною статуеткою Марка Аврелія — головного приза Римського кінофестивалю. Фото Рейтер.
Усі дороги ведуть у Рим. Але це після Венеції. 17 листопада завершився Римський кінофестиваль, на майданчиках якого було показано 64 стрічки з 26 країн. Головою мистецького свята, що цьогоріч проводилося увосьме, став колишній «венеціанець» Марко Мюллер (з 2004 по 2011 рік Мюллер головував на Венеціанському кінофестивалі). А тріумфатором Римського фестивалю став американський режисер Ларрі Кларк та його стрічка «Дівчина з Марфи», за яку режисер і отримав гран–прі.
«Дівчина з Марфи» оповідає історію молодого хлопця, що живе у прикордонному містечку Марфа у штаті Техас. На тлі протистояння мексиканців та американців, підлітків, для яких введено комендантську годину, та дорослих, у місті з’являється загадкова художниця, і шістнадцятирічного Алекса полишає спокій.
Ларрі Кларк зазнав скандальної слави як фотограф, адже досліджував проблему моральності сучасної молоді, за що його звинувачували у пропаганді дитячої порнографії. В 1995 році Кларк дебютував у кіно з соціальною драмою про молодь Манхеттена під назвою «Дітки», яка прогриміла у Каннi. В останній стрічці режисер продовжив тему підліткових комплексів та амбіцій.
Італійська стрічка «І вони називають це літом» відхопила одразу дві нагороди: кращий режисер (Паоло Франкі) та краща акторка (Ізабелла Феррарі). Відгуки критиків досить довго відводили цій стрічці роль «темної конячки» у переліку ймовірних призерів. Хтось хвалив Франкі за метод навмисно порушеної хронології у драмі, а хтось критикував за нікчемні сцени у ліжку та гнітючу депресивність.
Найкращим актором було визнано француза Жеремі Елькайма за роботу у фільмі «Рука в руці». Історію кохання у стилі мюзикл критики назвали не інакше як дивною, а нагороду Елькайма визнали «втішним призом» для режисерки Валеррі Донзелі, що лише чотири роки тому спробувала себе у подібному амплуа.
Призером у категорії «Кращий сценарій» стала американська драма про двох братів «Життя у мотелі». До слова, приз глядацьких симпатій також дістався творцям цього фільму — братам Гебріелю та Алану Польськи.
Останній фільм Кіри Муратової «Вічне повернення. Кінопроби» з Ренатою Літвіновою у головній ролі, що представляв Україну в Римі, також не отримав відзнак, зате урочисто закривав конкурсну програму в передостанній день фестивалю. До слова, єдиною відзнакою для України на Римському кінофестивалі поки залишається статуетка за найкращу чоловічу роль, яку отримав Богдан Ступка у 2008 році, щоправда, за гру в польському фільмі Кшиштофа Зануссі «Серце на долоні».
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>