Черкаси: «дежа вю» 2004–го

Минулих вихідних під час остаточного підбиття підсумків виборів Центрвиборчкомом кандидат від ВО «Батьківщина» по черкаському округу №194 Микола Булатецький був останнім з опозиціонерів, хто не погоджувався на перевибори у п’яти «найпроблемніших» округах. «Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок, ви маєте негайно бути тут! Тому що ви не просто не захищаєте голос виборця — ви здаєте десяток мандатів, своїх надійних і вірних бійців. У нас забирають 1,5 мільйона голосів, а в залі немає жодного депутата! — обурювався черкаський БЮТіець. — Сьогодні коїться злочин проти всього українського народу... Я вам офіційно заявляю, якщо ви і далі коїтимете свої злочини, я зроблю ті кроки, які покажуть, що тут не бидло і не раби». «Я скоріше здохну, ніж піду на перевибори», — спересердя заявив Булатецький також у коментарі газеті «Дзеркало тижня». Депутат від БЮТ Сергій Пашинський, який прибув до ЦВК, ледве втримав соратника від радикальних кроків.

А Булатецький мав усі підстави битися за свою перемогу до останнього. Адже за кількістю отриманих голосів він випередив свою основну суперницю — почесного президента ПАТ «Азот» Валентину Жуковську, яку підтримує олігарх Дмитро Фірташ, — аж на 12 тисяч! І тільки брутальна маніпуляція дозволила провладній стороні перекреслити результати голосування 28 жовтня. Черкаські міліціонери подали неправдиві відомості щодо чисельності членів дільничних комісій, які перевозили протоколи; це призвело до судової тяганини і подальшого скасування даних ДВК.

Як вдалося з’ясувати, у схемі був задіяний неабихто, а фальсифікатор із стажем — сумнозвісний фігурант виборів мера Мукачева генерал Валерій Дерновий. Нагадаємо, 2006 року він був засуджений і амністований судом першої інстанції за причетність до фальсифікації скандальних виборів міського голови райцентру на Закарпатті у квітні 2004 року. Мукачівське протистояння тоді стало своєрідним прологом Помаранчевої революції. Підсудний міліцейський генерал свою провину згодом визнав повністю, чому є документальне підтвердження. А за Президента Януковича очолив уже Черкаське обласне управління МВС.

Нехитра схема «покращення» результатів виборів–2012 полягала ось у чому. 29 жовтня один із малорейтингових кандидатів по 194–му округу — «регіонал» Віктор Парамонов — написав звернення до обласної міліції. Він попросив вказати кількість членів 54 дільничних виборчих комісій, які перевозили бюлетені до окружкому. І вже наступного дня черкаське облуправління МВС надало відповідь: у більшості випадків бюлетені перевозили двоє–троє членів ДВК, а не четверо, як передбачено законом про вибори. Наприкінці листа — підпис: В. В. Дерновий. Того ж дня Парамонов звернувся до ОВК з проханням провести повторний перерахунок голосів на 46 дільницях. І, зваживши на підтвердження аргументації «регіонала» з боку міліції, 1 листопада ОВК №194 дала згоду.

Але члени дільничних комісій запевняють: міліція сфальшувала дані. В машинах із бюлетенями було–таки по чотири члени комісій, тож вимоги закону не порушувалися і жодних причин для перерахунку немає. «Бюлетені перевозило чотири людини. Заяви в ОВК всіх чотирьох членів є, як перевозилося. Печатка залишилася — так, як і вимагає закон», — запевняє голова ДВК №710990 Анатолій Курятник. «В нас окружна виборча комісія не мала б права прийняти документацію, якби кількість членів комісії [що перевозять бюлетені] була невідповідна», — додає голова ДВК №710995 Андрій Клименко.

Своє заперечення на заяву облуправління МВС обурені члени ДВК виклали в численних зверненнях до окружної комісії. Але лист керівника обласної міліції Дернового перетворив вибори в Черкасах на повний правовий колапс, вигідний стороні, що програла. Попри те, що ОВК таки скасувала свою постанову про перерахунок, далі були колізії з судовими позовами, і зрештою Центрвиборчком визнав 194–й округ таким, де не можна встановити результати виборів. Булатецький знову зостався без цілком заслуженого мандата народного обранця, а Жуковська отримала ще один шанс поборотися за місце в парламенті.

Як це не прикро, але фальсифікатор Валерій Дерновий, так звана жертва «помаранчевого» режиму, виявився винятково цінним для нинішньої влади кадром, незважаючи на рішення суду. Це своєрідна постать–«дежа вю»: буремний 2004 рік із його антигероями, «каруселями», фальшивками, викраденням та підробкою виборчих документів повернувся у 2012–му.