Тільки зайнявши пост Прем’єр–міністра, наш шановний Микола Янович Азаров одразу ж узявся за першочергове — порятунок економіки. Станом на вчорашній день ця титанічна робота не тільки триває, а й постійно набирає нових форм, виглядів і модифікацій.
Президент вимагає, Прем’єр звіряє!
Скажімо, тиждень тому керівництво уряду вирішило піти шляхом концентрації державної підтримки економіки. «Для забезпечення економічного росту через запровадження нових підходів iз підтримки галузей української економіки», — просто і лаконічно — як для народу — пояснив свій задум Прем’єр Микола Азаров. Концентрацію доручили обдумувати науковцям, яким дали сім днів на включення у роботу. «Провідні наукові установи держави та Національний банк України до роботи вже долучилися, — радо констатував, відкриваючи вчорашнє засідання уряду, Микола Азаров. І продовжив, мов лектор в аудиторії для першокурсників, — у стимулюванні розвитку внутрішнього ринку та зменшення залежності України від зовнішньої економічної кон’юнктури, а з іншого — на посиленні конкурентних переваг та підтримці вітчизняного експорту на зовнішніх ринках».
Що ж саме хоче отримати Микола Янович «на виході», він розуміє чітко і ясно: «якісний системний документ, стратегічний перспективний план, підкріплений бюджетними, інвестиційними, кредитними ресурсами, а також іншими стимулюючими заходами — від фіскальних до інституційних».
Цікаво, що український уряд не спить ночами через економіку не просто так, а втілюючи в життя послання глави Української держави Віктора Федоровича Януковича. А він, тобто наш гарант, чітко знає, як має жити ввірена йому територія. Тож старому другові Президента Миколі Азарову залишилося найпростіше: звірити полум’яний популізм Банкової з «бюджетним та макроекономічним середньостроковими прогнозами, а також реалізацією програми економічних реформ». А якщо звіряти не виходить, то писати нову програму реформ!
Машинобудування падає? Це крок вперед!
Найважче у цій стрункій системі — звірити фантазії чиновників із тим, що відбувається в реальній Україні. Взяти, скажімо, промислове виробництво. Статистика показує: падіння виробництва триває вже четвертий місяць поспіль, спад у вересні сягнув 7%. Це рекорд для нашої держави, точніше антирекорд, що його встановив уряд Миколи Азарова.
Лідер падіння у промвиробництві — машинобудування. Якщо в серпні галузь впала на 7,4%, то у вересні обвалилася вже на цілих 20,1%! Транспортне машинобудування показало мінус 16,4%. Аналітики пояснюють ситуацію зниженням попиту на внутрішньому ринку. Іншими словами, люди не купують українську техніку з кількох можливих причин: або вона програє конкуренцію, можливо, навіть не зовсім чесну, іноземним виробникам (це поле діяльності нашого уряду), або ж люди просто не мають грошей, аби купувати вітчизняну продукцію. А це вже не просто зона відповідальності влади, а й пряме заперечення головних тез влади: про те, що добробут народу покращується і що у країні запанувала міфічна стабільність.
Усіх, хто слухав вступну промову Миколи Азарова вчора, найбільше цікавило: а як він прокоментує колапс вітчизняного виробництва? І досвідчений Прем’єр iз честю вийшов із ситуації. Падіння він ... просто не помітив, а про машинобудування говорив, як про небіжчика — або добре, або ніяк. «Розвиток цієї галузі економіки має дуже непогані перспективи. Адже йдеться про наукоємний сегмент, здатний забезпечити попит вітчизняних виробників в інвестиційних товарах, — заявив Прем’єр — один iз найоптимістичніше налаштованих чиновників. — Галузь має необхідний потенціал розвитку, який забезпечується одразу трьома факторами — зовнішнім попитом, можливостями імпортозаміщення та внутрішнім споживанням».
Але найцікавіше навіть не це. «Загальний ефект від розвитку лише транспортного машинобудування, за розрахунками науковців, уже за 2–3 роки може скласти 3—6 млрд. доларiв на рік, — прокоментував Прем’єр ситуацію у галузі, що, як ми знаємо, стрімко падає. І немов перебуваючи в якомусь іншому вимірі, продовжив. — При цьому негативне сальдо у торгівлі можна буде щорічно скорочувати на 2 млрд. доларiв за рахунок випереджаючого зростання експорту та імпортозаміщення. І що вкрай важливо — це нові робочі місця. В сьогоднішніх умовах — це серйозний крок уперед».
Інтернет як кришка від чайника
А для успішнішого продажу машин з імли Прем’єр вирішив звернутися до народу. В будинку на вулиці Грушевського відкрили урядовий контактний центр, де кожен охочий — телефоном або інтернетом — може сконтактуватися з онлайн–версією наших урядовців. Микола Азаров напередодні спеціально спустився із свого кабінету, аби проконтролювати, чи ефективно відбувається контакт iз народом. Й одразу ж поставив чіткі й зрозумілі завдання, які має виконувати новий орган. «Завдання контактного центру — не тільки прийняти звернення від громадян і передати у відповідні міністерства й відомства, а й проконтролювати оперативність і якість реагування на них. І те, що за 10 місяців цього року отримано понад 400 тис. дзвінків, що на 20% більше, ніж за весь попередній рік — свідчить про підвищення довіри громадян до такого каналу зв’язку», — сказав він.
Скаржиться український народ переважно на ЖКГ, виплати пенсій і зарплат. Половину запитів задовольняють. «Це дуже мало», — покивав на підлеглих Микола Азаров і закликав створювати інші канали «неконтактних контактів» влади з народом. Адже й не надто прогресивні представники Партії регіонів зрозуміли, які чудові можливості випустити народну пару дають досягнення техніки: адже значно краще, коли незадоволений народ заходить до тебе на електронну пошту, ніж на Майдан!..
Бюджету нема, Кіпр допрацьовуємо...
Урядовці навіть під загрозою ухвалення держбюджету новою, менш дружньою для них Верховною Радою, таки не зуміли вчасно підготувати для розгляду під куполом проект державного кошторису на наступний рік. Про це повідомив журналістам перший віце–прем’єр України Валерій Хорошковський. «Якщо у Мінфіну будуть новини, вони вам повідомлять», — зазначив урядовець, відмовившись також коментувати перспективи курсу долара.
Натомість, на його думку, підписаної угоди з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування сьогодні недостатньо. «Компроміс досягнутий, хоча ми його оцінюємо лише як перший крок. І це не є тим бажаним результатом, який ми хотіли, — сказав Хорошковський. — На жаль, не всі пропозиції були підтримані, тому ми й далі намагатимемось привести ставки до вимог української сторони». Хорошковський уточнив, що, згідно з угодою, загальна ставка по дивідендах становитиме 15%, процентах — 2%, роялті — 10%, роялті на твори і патенти — 5%, ставка з продажу майна, як і раніше, — 0%