Попри те, що експерти боксу практично не сумнівалися в перемозі Володимира Кличка над Маріушем Вахом, думається, в душі практично кожного українського вболівальника царювало хвилювання за підсумковий результат. На жаль, так сталося, що за кілька тижнів до титульного бою свого підопічного помер наставник Кличка–молодшого Емануель Стюард, і факт відсутності в куту рингу головного натхненника Володиних перемог викликав певне занепокоєння. Чи зможе наш співвітчизник захистити свої пояси від зазіхань боксера, який на профі–ринзі ще не знав гіркоти поразок та має вищий зріст, ніж у чемпіона?
Зміг. Але, щоб залишити в себе титули WBA, WBO, IBF, IBO, доклав максимум зусиль, провівши в ринзі всі 12 раундів.
Як відзначив Віталій Кличко, який був поруч із братом на гамбурзькій «О2 арені», Володимир продемонстрував один із кращих боїв за свою кар’єру. І дарма, що українець так жодного разу й не відправив суперника на підлогу, — його перевага над польським Вікінгом була беззаперечною. Що, власне, й засвідчили судді у своїх записках.
«Звісно, я не дуже задоволений тим, що не зміг відправити Ваха в нокдаун. Але ніколи не міг собі уявити, що людина, пропустивши стільки потужних ударів, залишиться на ногах», — дивувався витривалості 32–річного велетня українець.
Бій із Маріушем Володимир почав без розвідки, спрямувавши в голову Ваха град ударів. Спочатку здалося, що з такою дірявою обороною претендент довго не простоїть. Проте надалі польський боксер очуняв і почав уміло контратакувати. Прийнявши чергову порцію ударів, він, хоч би тобі що, наскакував на опонента — щоправда, більше не бив, а в’язав Кличкові руки.
Зрозумівши, що легкої прогулянки не буде, Володимир перейшов на повільний, методичний обстріл цілі лівими джебами, які час від часу комбінував із прямим правим. Щоправда, такі комбінації не позначалися на «функціонуванні» Вікінга. А у п’ятому раунді, після закликів свого пуерто–риканського тренера до рішучих дій, він приспав пильність візаві й ледь не вклав Кличка на підлогу!
За десять секунд до закінчення п’ятої трихвилинки упевнений у своїй перевазі Кличко пропустив удар Ваха, похитнувся, обперся спиною на канати і змусив увесь зал майже рідної для себе «О2 арени» затамувати подих. Однак від великих неприємностей нашого боксера врятував гонг. Хоча, як після бою відзначив українець, хвилювання в ту мить були зайвими. «Він не влучив у мене, я просто послизнувся», — виправдався Кличко–молодший.
Можливо, й так, оскільки надалі Володя гнув свою лінію, обстрілюючи голову суперника. Було видно, що Кличко повністю переважає свого візаві в техніці, в тактиці, стратегії. Єдине, чого не вистачає для повної декласації поляка, — це нокдауну.
Чергову активну спробу відправити Ваха на поміст українець зробив у восьмому раунді. Це було справжнісіньке побиття нижчого за класом боксера, який, щоправда, знову встояв, вразивши світ своїм залізним підборіддям. «Я думав, що, пропустивши стільки ударів, він впаде в сьомому–восьмому раунді. Припускав також, що бій можуть припинити рефері або команда Ваха», — дивувався згодом Кличко стійкості претендента. Зрештою поляк вистояв до фінального гонгу, змусивши команду суперника виказувати йому компліменти.
«Якщо чесно, я недооцінив Ваха. Ми знали, що в нього сильні захисні якості, але він має ще й велике серце», — таку характеристику дав Віталій Кличко опонентові свого брата. На згадку про себе Маріуш залишив Володі «пам’ятний знак» — невелике розсічення під лівим оком. «Я ж не в шахи граю. Інколи після бою залишаються такі подряпини», — іронічно зауважив Володимир.