Секрети екзит–полів

Соціологи Національного екзит–полу–2012 проаналізували дані своїх досліджень, проведених у день виборів, 28 жовтня, і дійшли висновку, що найнижчий освітній рівень — у виборців Комуністичної партії. Серед тих, хто голосував за КПУ, 34% мають середню спеціальну освіту, 26% — вищу, решта (40%) закінчили хіба що школу. В електораті Партії регіонів переважають виборці із середньою спеціальною освітою — 38%. Директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна повідомила, що найвищий освітній рівень — у виборців «Свободи»: 48% із них мають вищу освіту, і лише 12,3% — тільки повну або неповну середню.

Соціологи також дійшли висновку, що жіночий електорат є більш консервативним у порівнянні з представниками сильної статі. «Є політичні сили, за які переважно голосують жінки. Це насамперед партія «Батьківщина» і Партія регіонів. І є, умовно кажучи, партії, яким віддають перевагу чоловіки, — це «УДАР Кличка» і «Свобода». Це цікава гіпотеза щодо нових політичних сил, за які схильні голосувати чоловіки. А жінки, можливо, більш консервативні у своїх уподобаннях», — сказала пані Бекешкіна на прес–конференції.

Наймолодший електорат у партії «УДАР»: 53% виборців — до 40 років; а найстарший — у КПУ: 67% тих, хто проголосував за комуністів, — це люди старші 50 років. Структури електорату «Свободи», «Батьківщини» та Партії регіонів за віковою ознакою схожі. Приміром, за ПР у віці до 30 років проголосували 24%, серед тих, кому за 60 років, — 32 %.

Також бралося до уваги місце проживання виборців. Для прикладу, найбільше сільських жителів підтримують «Батьківщину» — 39%. В електораті «регіоналів» лише 25% виборців проживають в обласних центрах, а 35% — це жителі села. У структурі «Свободи» переважають жителі обласних центрів — 47,5% — і найменше жителів села — 24%.

У Нац. екзит–полі відображено дані 19,6 тис. виборців на 400 вибо­рчих дільницях; використовувалася методика «таємного голосування».

Володимир Паніотто, гендиректор Київського міжнародного інституту соціології, говорить: «Екзит–полам можна довіряти, оскільки ми бачимо, що на сьогодні немає колосальної різниці між результатами екзит–полів та офіційними. На жаль, не буває такого, щоб в Україні партії одностайно були б задоволені виборами. У нас завжди щось трапляється, і ці вибори не виняток. «Україна — Вперед!» вважає, що екзит–поли та й офіційні результати виборів просто сфальсифіковані (і судиться з соціологами. — Ред.)... Наталія Королевська і досі не може зрозуміти, що справді програла вибори».

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА

Уже після виборів фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва провів опитування 18 експертів щодо загальних підсумків парламентської кампанії. Аналітики зійшлися на тому, що основною причиною стабільно високої підтримки Партії регіонів є відсутність альтернативної політичної сили, яка б задовольнила виборців Сходу і Півдня. У свою чергу, можна побачити, що ВО «Батьківщина» отримала кращий результат, ніж їй прогнозували соціологи, і своїм успіхом «тимошенківці» можуть завдячувати, зокрема, й прорахункам «УДАРУ». Партія Кличка недоотримала через те, що ніяк не може чітко визначитися, чи належить вона до опозиції, чи підтримуватиме владу.

«Результат Комуністичної партії України свідчить не про відродження комуністичних ідей, а про зростання протестних настроїв у середовищі електорату Сходу та Півдня України. Проте не варто забувати і про вдало проведену комуністами виборчу кампанію», — говорить політолог Володимир Фесенко.

Щодо «Свободи», то тут думки експертів розходяться, оскільки немає однозначної відповіді на запитання, чи все–таки означає результат націоналістів істотне збільшення кількості прихильників ідеології цієї партії, чи це просто вираження протесту проти влади. «Українці шукають вихід із ситуації, яка склалася в країні. Вони готові на кардинальні зміни, але народ має бути впевненим, що його не підведуть. Тому підтримка «Свободи» може зростати, і досить швидко. Але якщо лідери цієї партії припустяться якихось прорахунків, то ми побачимо зменшення числа прихильників Тягнибока і його команди», — вважає пан Фесенко.

Щодо «Нашої України», то Ірина Бекешкіна бачить її шанс на повернення у «вищу лігу» політики лише в кардинальному оновленні облич партії та копіткій роботі з партійного будівництва.