Як уже повідомляла «УМ», позавчора Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про всеукраїнський референдум».
У документі авторства «регіонала» Дмитра Шпенова пропонується розрізняти конституційний, ратифікаційний, законодавчий і загальний референдуми, а також унормувати, що за народною ініціативою можуть бути проведені всеукраїнський референдум щодо прийняття нової редакції Конституції України, а також законодавчий референдум з метою скасовування окремих законів. Право призначати конституційний референдум щодо прийняття Основного закону належить Президентові з народної ініціативи, щодо внесення змін до Конституції — Президентові з ініціативи парламенту, ратифікаційний — Верховній Раді, загальний — Президентові.
«Прикладом неспроможності діючого закону є референдум 2000 року, результати якого не були втілені в життя, — пояснює свою ініціативу на сайті ПР депутат Шпенов. — Референдум, який, згідно з Конституцією, є однією з форм безпосередньої демократії, був зведений до рівня масштабного соцопитування». Відповідно, кінцева мета Закону «Про референдум», — зробити наслідки таких плебісцитів нормами прямої дії, що не потребують додаткових рішень парламенту.
Утім опозиція вважає: законопроект написано не для ефективності народовладдя, а для того, хто визначатиме тему референдуму, — Президента. У заяві ВО «Батьківщина» з цього приводу йдеться, що проект Шпенова голосувався «під шумок», і вочевидь саме в такий спосіб Віктор Янукович хоче провести зміни Конституції задля свого ймовірного переобрання в парламенті. Тому вчора за пропозицією Миколи Томенка БЮТівці зареєстрували проект постанови про скасування рішення про прийняття закону про референдум в цілому з порушеннями Конституції і регламенту.
«По–перше, з точки зору процедури, спосіб, у який законопроект було прийнято, — абсолютно протизаконний, — пояснює в коментарі «УМ» БЮТівець Сергій Сас. — Він був внесений у 2010 році, і з огляду на те, що Верховна Рада на той час вважала, що в ньому є цілий ряд положень, які суперечать Конституції, до повторного другого читання надійшло 1023 пропозиції народних депутатів. Комітет ці поправки не розглянув, не підготував відповідні таблиці. З легкої руки першого віце–спікера Адама Мартинюка, котрий завжди виконує команди, які йому дають з керуючого табору, не давши особисто можливості внести зауваження, поставив проект на голосування в цілому як закон».
За словами опозиціонера, «в тексті там є одна річ, яка нас дуже турбує. Якщо вона буде введена в дію, то це може бути підставою для здійснення державного перевороту. Я маю на увазі право Президента виносити на референдум законопроекти про зміни до Конституції і Конституцію зокрема, — каже пан Сас. — Як ви знаєте, у нас зараз працює так звана Конституційна асамблея з правом дорадчого голосу, і я абсолютно переконаний, що Асамблея напрацює те, що їй скажуть на Банковій. За таких обставин можемо отримати зовсім іншу Конституцію й державний устрій».
«Конституційна асамблея підготує новий проект Конституції, яка передбачатиме вибори Президента у парламенті, потім цей проект без обговорення у Верховній Раді буде винесений на всеукраїнський референдум, — коментує перспективи нового закону про референдум Микола Томенко. — При цьому парламент буде взагалі усунутий від процесу внесення змін до Конституції, оскільки новий проект набирає чинності з дня оголошення Центрвиборчкомом результатів референдуму».
КОМЕНТАР
Політолог Володимир Фесенко в коментарі «УМ» відгукнувся на колізію так:
— Новий законопроект як про місцевий, так і загальнонаціональний референдуми Україні потрібен, оскільки ті закони, які діють ще з початку 90–х років, морально застаріли й потребують суттєвого оновлення. Інша річ, що є політична боротьба навколо механізмів референдумів, і є побоювання з боку опозиції, що закон і сама процедура референдуму може бути використана не в конституційний спосіб, зокрема процедура обрання Президента у ВР.
На мій погляд, коли йдеться про ухвалення конституційних змін або нової редакції Конституції, нічого поганого немає, щоб за це проголосували на референдумі. Інша річ, що є конституційна процедура, зазначена в Основному законі, і якщо голосування на референдумі відбувається після того, як проголосували народні депутати, — все буде гаразд. А от заміняти голосування у Верховній Раді референдумом, на мій погляд, не зовсім коректно. Потрібна система стримування противаг. Потрібне і волевиявлення парламентаріїв, і воля виборців.
Враховуючи той факт, як пройшли нинішні вибори, стало очевидно, що влада не контролює повною мірою процеси в суспільстві, і виборці можуть сказати на виборах своє слово навіть усупереч владі. Я з великим скепсисом дивлюся на те, що можна проголосувати процедуру обрання Президента в парламенті шляхом референдуму. В суспільстві дуже популярна ідея прямих виборів Президента, абсолютна більшість не хоче відмовлятися від свого права визначати Президента країни. І затвердити процедуру його обрання парламентом можна лише шляхом масових фальсифікацій, що може спричинити серйозну політичну кризу. Референдум буде використовуватись радше для інших цілей. І насправді є більш серйозні загрози. Наприклад, розгляд на референдумі питання про державний статус російської мови, про участь України в Митному союзі — такі проблеми з точки зору загроз і ризиків є більш реальними, ніж зміна системи виборів Президента.